Не для чужих вух

Не для чужих вух

Завдяки появі мобільних телефонів ми не лише отримали можливість постійно бути на зв'язку з друзями, рідними та близькими, а й також легко дізнаватися чужі таємниці. Щоправда, тільки тоді, коли, голосно розмовляючи по телефону у громадському транспорті чи людних місцях, незнайомці добровільно діляться з нами подробицями свого життя.Кожна людина по-своєму реагує на те, коли поруч хтось без угаву бубнявить у телефон, однак найчастіше нас усе ж охоплює роздратування. Адже, приміром, їдучи на роботу, ми зазвичай або ще "досипаємо", або намагаємося налаштуватися на так звану робочу хвилю, а то й навіть згадуємо, чи виключили праску. Словом, наші думки літають на власній орбіті, і коли хтось безцеремонно порушує їх звичний хід гучним: "Алло" і подальшою розмовою ні про що, то приємного в цьому мало. Так само і тоді, коли втомлені повертаємось з роботи додому, подробиці про те, хто, з ким і в якому нічному клубі відпочивав чи що краще одягти на перше побачення, належать до тієї категорії інформації, яку хочеться дізнаватися в останню чергу, а то й взагалі обходитися без неї.Звичайно, можна заперечити, мовляв, бувають ситуації, коли отримуємо важливі дзвінки, на які, хочемо чи ні, мусимо відповісти. Тож навіть їдучи в маршрутці чи тролейбусі, кожному з нас часом доводиться по телефону вирішувати якісь нагальні питання. Усе це й справді так. Більше того, навіть існує категорія дзвінків, на які потрібно відповідати за будь-яких обставин, і в першу чергу це стосується малолітніх дітей та у разі якихось надзвичайних ситуацій.Разом із тим потрібно пам'ятати, що, розмовляючи по телефону, ми не повинні заважати іншим людям. Саме тому вимушена телефонна розмова в громадському місці повинна бути не надто гучною, короткою і змістовною. А ще без подробиць особистого життя, які абсолютно не потрібно знати стороннім людям. За подібних обставин, якщо є можливість, краще відповідати простими, однак зрозумілими для співрозмовника фразами.Не варто використовувати мобільний телефон також для хизування. Адже, погодьтеся, демонстративна, з викликом розмова по дорогому телефону у громадському транспорті, якщо не брати до уваги роздратування, нічого, крім іронічної посмішки інших пасажирів, не викликає, особливо коли зовнішній вигляд власника цього телефону говорить сам за себе. Позитивне враження краще справляти з допомогою перевірених часом методів -- охайністю, ввічливістю та хорошими манерами.Що ж до власне гучних розмов по мобільному телефону у громадських місцях, то за будь-яких обставин потрібно пам'ятати не лише про те, що це заважає іншим, а й також, що сторонні люди можуть почути інформацію особистого характеру, призначену не для чужих вух.

Віктор Миронець.