Випереджаючи свій час

Підводні човни, акваланги, гелікоптери, літаки, електромобілі, броньоване скло, люмінесцентні лампи, телебачення, відеозв'язок, польоти у космос, трансплантація людських органів та використання енергії океанів. Ці досягнення науки та техніки ми вважаємо надбанням і ознакою винятково нашого часу, хоч насправді всі вони ще задовго до своєї появи були вже описані в романах відомого французького письменника, класика пригодницької літератури й основоположника жанру наукової фантастики Жуля Верна.

За словами науковців, які ретельно досліджували літературну спадщину письменника, із 108 його фантастичних ідей 98 сьогодні вже втілені в життя. Не менш вражаюча точність наукових передбачень зустрічається також у творах англійського письменника Герберта Уеллса (77 із 86) й інших класиків жанру -- Олександра Бєляєва, Станіслава Лема та Артура Кларка, політ фантазії яких значно випередив свій час.

Звичайно, можна  дискутувати і робити припущення щодо цього феномена, говорити про великий письменницький талант і уміння бачити те, що зазвичай не помічає більшість людей, а то й навіть примішувати сюди містику. Однак якщо зауваження про талант, безперечно, справедливе, то про містику не може бути й мови, оскільки насправді пояснення на поверхні -- передбачення письменників-фантастів, висловлені у творах, написаних до початку нинішнього століття, збуваються набагато частіше, ніж наших сучасників, головним чином через те, що навіть 20 років тому темп розвитку науки і техніки ще давав змоги це робити. Іншими словами, щедро обдарованому фантазією письменнику, скажімо, початку ХХ століття достатньо було побачити в небі дирижабль, щоб припустити, що у майбутньому він може перетворитися на повітряний лайнер.

Сьогодні ж ситуація кардинально змінилася, і науково-технічний прогрес пришвидшився настільки, що письменники не встигають за вченими. Можливо, саме це й стало причиною занепаду наукової фантастики і бурхливого розвитку фантастики соціальної, коли автор переносить дію у віддалене майбутнє або за межі Сонячної системи і переважно описує стосунки між людьми, навіть не намагаючись робити реальні прогнози можливого розвитку науки.

За цим принципом сьогодні працює більшість авторів жанру, що у свою чергу робить сучасну фантастику, м'яко кажучи, трохи нудною. При цьому їх теж можна зрозуміти, бо, щоб написати хороший науково-фантастичний роман і більш-менш вдало спрогнозувати майбутнє, у наш час  фантазії, таланту і цікавості замало. Для цього потрібно мати не лише гуманітарну, а також технічну освіту чи й навіть науковий ступінь. Адже те, що сьогодні здається фантастичним, може стати реальним ще до того, як, образно кажучи, висохне чорнило на рукописі письменника.

На щастя, ці обставини не зупиняють справжніх ентузіастів наукового напряму у фантастиці, які час від часу радують нас цікавими ідеями і новими прогнозами подальшого розвитку науки та техніки. І хоч деякі з них подекуди здаються нездійсненними та утопічними, варто згадати пророчі слова Жуля Верна: "Все, що одна людина здатна уявити, інші зможуть втілити в життя".

Тож, можливо, передбачення сучасних фантастів колись теж стануть реальністю, і на океанському дні з'являться великі міста, людство навчиться акумулювати й зберігати літнє тепло, використовувати енергію блискавок і керувати погодою, а на Місяці та Марсі нарешті зацвітуть яблуні.

Віктор Миронець