Обережно, акція!
Не секрет, що
кожен з нас має не лише заповітну мрію, а й також багато невеликих супутніх
бажань, здійснення яких, як нам здається, може зробити життя кращим чи
принаймні трохи яскравішим. Однак чомусь не завжди, нарешті отримуючи бажане, відчуваємо
радість та задоволення. Хтозна, можливо, просто часом буваємо дещо легковажними
або беремо події занадто близько до серця?
Нещодавно в одній
великій мережі столичних супермаркетів проводили акцію – за певну суму
витрачених коштів покупці отримували відповідну кількість спеціальних наклейок,
які давали право на значну знижку під час покупки дорожніх валіз та рюкзаків
відомої швейцарської фірми. Погодьтеся, можливість купити дорогу річ за
півціни, занадто приваблива, щоб встояти перед спокусою взяти участь в акції. І
байдуже, що в підсумку, по суті, ніякої знижки не було, адже для отримання
права на неї все одно довелося витратити чималу суму коштів на інші покупки,
гра менеджерів на людському почутті любові до всього легкодоступного виявилась
напрочуд вдалою. У результаті бажаючих скористатися "вигідною"
пропозицією було багато.
На перший погляд,
усе й справді виглядало чесно та порядно, бо ми й так майже кожного дня купуємо
в магазинах продукти і все одно витрачаємо гроші, тож акційні наклейки видавалися
додатковим бонусом. Разом з тим варто зауважити, що в магазини завезли обмежену
кількість акційного товару, який танув просто на очах. Саме тому, щоб встигнути
купити вподобану річ, потрібно було поспішати і для отримання додаткових
наклейок часто робити зовсім не потрібні покупки.
Я збирав їх майже
тиждень. Як наслідок, у доньки несподівано для неї з'явилося три нових ляльки,
на кухні незаплановано поповнились запаси круп, олії, солі, прального порошку
та різних дрібниць на кшталт магнітів на холодильник чи третьої цукорниці.
Отже, збирання
наклейок успішно завершилось і, взявши необхідну суму грошей, я вирушив у
супермаркет за вподобаним рюкзаком. На жаль, там чекало розчарування – товар
закінчився. Зауважте, це сталося усього через сім днів після початку акції. І хоч
продавець-консультант запевнив, що найближчим часом рюкзаки ще підвезуть, в
душі з'явився гіркий осад розчарування, розвіяти який не допомогло навіть
усвідомлення, що нічого незвичайного не відбулося. Адже, як говорить народна
мудрість, хто раніше прокинувся, того й штани.
Чергова нагода
стати власником нового рюкзака трапилася лише через два тижні. Однак відчуття
задоволення від того, що нарешті вдалося здійснити задумане, затьмарив згаяний
проведений в очікувані час. Уже наступного дня вирушив на роботу з обновкою за
плечима, і уявіть моє здивування, коли по дорозі до метро на спинах перехожих
помітив чимало точнісінько таких, як у мене, рюкзаків.
Звичайно, й
раніше підозрював, що завдяки акціям на вулицях міста з'являться однакові речі,
але що їх буде так багато, навіть не уявляв. Та останньою краплею у
переповненій чаші мого розчарування стало те, що троє колег теж брали участь в
акції. Тож, як наслідок, я знову почав користуватися старим рюкзаком, а новий
заховав у шафі до кращих часів.
Подібні історії,
коли результат очікувань, м'яко кажучи, виявляється не таким, як хотілося б,
напевно, траплялися з кожним. Так само, як і кожен із нас хоча б раз обпікався
на різного роду акційних пропозиціях. І справа тут не тільки в нечесності та
підступності деяких організаторів різного роду рекламних кампаній, а й у нас
самих. А точніше, в довірливості і любові до так званого "все й
одразу", причому без особливих затрат і зусиль з нашого боку. До того ж ми
часто не помічаємо підказок і застережень. Наприклад, у моєму випадку швидке
закінчення акційного товару красномовно свідчило, що куплений рюкзак не буде
унікальним і особливим, бо власниками подібних речей уже стало багато людей.
І ще – незважаючи
на затертість, вислів про те, що безкоштовний сир буває тільки в мишоловці,
ніколи не втратить актуальності. Тому, щоб не платити за
"безкоштовне" занадто високу ціну, перед тим як взяти участь у
будь-якій акції, обов'язково зверніть увагу на, здавалося б, неістотні і
дріб'язкові моменти, а особливо на умови, які зазвичай організатори пишуть
дрібним шрифтом.
Віктор Миронець
Комментариев нет:
Отправить комментарий