Теорія вдалого жарту

Теорія вдалого жарту

Чекати квітня лишилося не так уже й довго, а отже, зовсім скоро настане найвеселіше свято року, неодмінними атрибутами якого вважають жарти та розіграші. І хоч таку кількість усміхнених облич, як цього дня навряд чи побачиш в інший час, роздратованих людей першого квітня теж вистачає. Адже невдалий розіграш або жарт може надовго вивести з емоційної рівноваги.

Кажуть, почуття гумору допомагає пережити негаразди і потрясіння. Воно й не дивно, адже люди, які його мають, сприймають життя з оптимізмом. Більше того, якщо негативні емоції «точать» нас зсередини, то позитивні, навпаки, допомагають зняти емоційну напругу, що, погодьтеся, корисно для здоров’я. Усмішка, запевняють науковці, ефективний знеболювальний засіб, оскільки сприяє виробленню гормону радості ендорфіну, який гальмує утворення гормонів стресу. Саме тому останнім часом популярною стає так звана сміхотерапія.

Однак говорячи, що сміх лікує, багато хто забуває про правильне дозування. Адже навіть найкращі ліки, якщо їх приймати безграмотно, неодмінно перетворяться на отруту. На жаль, деяких «гумористів» мало турбують почуття інших. Тож і виходить, що одні сміються над жартом до сліз, а інші – плачуть від образи.

Щоб ваш будь-який, в тому числі й першоквітневий, жарт був вдалим, запам’ятайте кілька важливих нюансів. По-перше, ніколи не жартуйте про особливості зовнішності, розумові здібності, матеріальне становище, особисті цінності та ідеали співбесідника, а також на релігійні, політичні, національні та інші «гострі» теми.

По-друге, знайте міру і не перетворюйте 1 квітня у день суцільних розіграшів. Крім того, не забувайте, що жарт, який розвеселить родичів, може не сподобатися або й навіть образити друзів, колег, однокласників чи одногрупників, і навпаки. Саме тому добре думайте, кого, як, де та коли розігруєте.

І нарешті, по-третє, пожалійте людей без почуття гумору. Жартуйте лише над тими, хто зможе гідно оцінити ваші старання.

Віктор Миронець.

Фото Євгена Добриніна.

Діти і природа

Діти і природа

Захід сонця і мерехтливі зорі на тлі сині нічного неба, шелестіння листя і шум вітру в кронах дерев, багате різнотрав’я полів та лугів, п’янке свіже вранішнє повітря і різноголосий пташиний спів. Погодьтеся, споглядання природи не залишає глибокий слід від позитивних вражень лише в безнадійно черствих душах. Для усіх інших, особливо дітей, це чудова нагода розвивати почуття прекрасного, любові до навколишнього світу та багатьох чеснот. Саме тому любов до природи є одним з найважливіших почуттів, яке необхідно плекати у наших синів та доньок.

Як і в усьому, що стосується виховання, вчити дитину дбайливому ставленню до флори та фауни починайте поступово, обов’язково враховуючи її вік. Зокрема з 2 до 3 років фахівці-педагоги радять розвивати пізнавальні та моральні якості. Головна мета в цей період полягає в тому, щоб навчити дитину дослухатися до природи, співпереживати і радіти їй. Ці навички до того ж неабияк збагачують внутрішній світ малюка, а найкраще засвоюються в процесі гри.

Так, наприклад, викликати інтерес до пізнання навколишнього світу допомагають іграшки, які зображають тварин. Також у нагоді вам стануть дидактичні ігри на кшталт «Хто де живе?», «Хто що їсть?», «Хто швидше бігає?». Ігри можна знайти у спеціалізованій літературі або навіть придумати самим. Повірте, це не важко зробити, було б лише бажання.

На щастя, сьогодні є дуже багато дитячих книжечок, орієнтованих на найменших дітей, в яких розповідається про тварин, дерева та рослини. Разом з тим варто зауважити, що читати про природу, звичайно, добре, але набагато краще усе побачити. Тож, частіше гуляйте з дитиною на березі річки, в лісі, парку чи сквері.

Якщо маєте родичів у сільській місцевості, не завадить поїхати до них з дитиною і познайомити її з домашніми тваринами. А ще при нагоді обов’язково сходіть з малям в зоопарк. Словом, розширюйте дитячий кругозір з допомогою спільних спостережень за тваринами та явищами природи. При цьому не забувайте зрозумілою мовою усе пояснювати і не ухиляйтеся від численних дитячих «чому?» й «навіщо?»

До речі, давно помічено, що дбайливе ставлення до природи найкраще виховується, коли діти самі доглядають за тваринами і рослинами. Посадіть разом з дитиною квітник і нехай вона доглядає за ним – поливає, слідкує, щоб ніхто не зривав квітів. Це допоможе навчити сина або доньку бути захисником і помічником усього живого, виховати почуття відповідальності.

Крім того, взимку можна змайструвати годівницю і кожного дня підгодовувати птахів, або завести домашнього улюбленця. Однак перед тим, як це зробити, зважте усі «за» і «проти», бо може статися, що у дитини виникне алергія на шерсть кішки чи собаки. Найкраще починати з акваріумних рибок. Вони хоч і потребують ретельного догляду, але не дряпаються та не кусаються.

Та найголовніше – пам’ятайте, що зблизити дитину з природою, навчити цінувати її, любити і охороняти – дуже важливе завдання для батьків. Адже ще видатний педагог Костянтин Ушинський свого часу зауважив, що логіка природи – найдоступніша для дітей, які, спостерігаючи за природними явищами, рослинами і тваринами, отримують різноманітні відомості, розширюють світогляд, вчаться порівнювати, зіставляти, робити висновки.

Віктор Миронець.

Фото Ріни Ловко.

Розкрито таємницю ласунів

Розкрито таємницю ласунів

Майже всі підлітки люблять ласощі. Щодо цього існує багато версій, однак достеменно пояснити це навіть учені не могли.

Але нещодавно американські генетики нарешті зуміли з’ясувати причини захоплення дітей та тінейджерів цукерками і тістечками. Виявляється, вони обожнюють ласощі, бо… ростуть.

За умов швидкого росту та розвитку, пояснюють дослідники, дитячий та підлітковий організми потребують великої кількості калорій. А де їх шукати, як не у шоколаді, морозиві та цукерках?! Тож потяг до солодкого має біологічне підґрунтя. Можна навіть сказати, що кожна дитина запрограмована природою так, щоб їй подобалися солодощі. Вона ніби підштовхує на підсвідомому рівні до джерел енергії. Це, звичайно, добре, та все ж варто мати відчуття міри. Інакше корисне може стати шкідливим.

Віктор Миронець.

Фото: www.nadasuge.ru

Майбутнє за творчими людьми

Майбутнє за творчими людьми

Під час нещодавньої презентації посібника з творчого розвитку дитини дошкільного та молодшого шкільного віку «Миколайчик» в літературно-музичній вітальні столичної бібліотеки імені Адама Міцкевича, як то кажуть, і яблуку не було де впасти. Що недивно, адже автори Жанна Романчук, Наталія Місяць, Олена Кравцова та Дарина Дерій зуміли створити й справді унікальний, актуальний та корисний навчальний матеріал дидактично-прикладного характеру.

Як зауважила один із авторів підручника координатор проектів ГО Молодіжна організація «Країна Сонячних Променів» (на базі якої було розроблено видання) Жанна Романчук, оскільки посібник «Миколайчик» написано двома мовами – українською та польською, він знайомить дітей з традиціями двох народів і допомагає у формуванні моральних якостей.

Крім того, у посібнику зібрано комплекс дидактичних та розвиваючих завдань для дітей з мовленевої творчості і малювання, які навчають римуванню, віршуванню, ілюструванню. Тож, вкладаючи свою працю у творення поетичних рядків, юний читач зможе відчути себе поетом, а працюючи з розмальовками, долучитися до процесу художнього оформлення книги. За словами авторів видання, такі вправи привчають до проектного мислення, виховують любов до занять творчістю, мотивують до саморозвитку і самовиховання.

«Ми хочемо, щоб Україна змінювалася на краще, тож маємо потребу в нових творчих людях, яких мусимо виховати самі. І один із способів це зробити – достукатися до дитячих сердець з допомогою таких книжечок як «Миколайчик», в яких простими словами говориться про серйозні речі. Дуже важливо долучити дітей до добрих справ, і коли діти будуть їх робити, вони ростимуть добрішими», – наголосила автор текстів кандидат педагогічних наук, доцент, директор Центру полоністики Житомирського державного університету імені Івана Франка Наталія Місяць. З цими словами погодився дитячий письменник Анатолій Качан, який також дав на майбутнє авторам посібника кілька слушних порад.

Під час презентації своїми думками про посібник «Миколайчик» поділилося багато учасників заходу. І хоч кожен говорив про своє бачення і ставлення до проекту, усі погодилися з тим, що сьогодні, коли доля випробовує українців на стійкість, подібні книги неабияк сприяють збереженню й розвитку в дитячих серцях паростків добра, гідності та милосердя.

Віктор Миронець.

Фото Євгена Добриніна.

Мрійте правильно

Мрійте правильно

Кажуть, що весна – найкращий час для будь-яких нових починань та здійснення мрій. Недаремно ж її ще називають порою відродження та надії. Тож якщо ви задумали щось змінити у своєму житті, не варто відкладати цю важливу і відповідальну справу.

Мріяти, як відомо, не шкідливо. От ми і мріємо. Хтось про велике кохання – так, щоб раз і на все життя знайти вірного друга, з яким можна пройти і вогонь, і воду, чи нарешті помиритися з тим, хто незважаючи на розбіжності у поглядах, залишається небайдужим серцю. А дехто хоче знайти хорошу роботу, заробити або виграти в лотерею мільйон, мати власний будинок, народити першу (другу, третю…) дитину. Наші мрії різні, однак їх об’єднує здатність робити сірі будні привабливішими, а життя більш осмисленим. Щоправда, за умови, якщо мріяти правильно, сприймаючи мрію не як пасивне очікування манни небесної, а як ціль та керівництво до дії.

Скептики, звичайно, можуть заперечити: мовляв, сьогодні людські мрії збуваються набагато рідше, ніж колись, тож навіщо марнувати на них дорогоцінний час. Серед основних причин такого стану речей вони зокрема називають значну зміну устрою нашого життя, в якому стало більше стресів, клопотів та переживань.

У цих словах, безперечно, є частка істини, заважати здійсненню мрій може багато факторів, однак, погодьтеся, насправді найчастіше причиною невдачі стає наша неготовність до змін, іноді навіть кардинальних. Наприклад, до збільшення відповідальності на новій посаді чи до переїзду в інший будинок, а то й навіть інше місто. От і виходить, що впритул наблизившись до досягнення своєї мети, боїмося зробити найважливіший останній крок.

Та, як навчає народна мудрість, вовків боятися – у ліс не ходити. Тому завжди, за будь-яких обставин вірте у свою мрію і робіть усе від вас залежне для втілення її в життя, навіть якщо іншим вона здається нездійсненною.

Звичайно, чути неприємні відгуки на свою адресу нікому не подобається. Більше того, як свідчать опитування, саме вони найчастіше стають причиною зникнення ентузіазму продовжувати розпочату справу. Тож щоб цього не сталося, кожного разу, коли «доброзичливці» з іронією відгукуватимуться про вашу мрію, згадуйте винахідника телефону Александра Белла, радіо Ніколу Теслу, електричної лампочки Томаса Едісона, ліфта Еліша Отіса та інших відомих особистостей, які свого часу не послухалися скептиків, а їхні винаходи й відкриття уже понад століття роблять життя людей кращим та зручнішим.

Віктор Миронець.