У садочок із татом :)

У садочок із татом

На думку мам, зібрати дитину до дитячого садочка не так уже й складно. А як щодо батьків? Адже незважаючи на те, що татусі, які відводять і забирають своїх синів і доньок із дошкільних закладів, сьогодні не рідкість, для багатьох із них вранішні приготування і клопоти часом стають неабиякою проблемою. Як тато, котрий робить це щодня, скажу, що насправді проблему вирішити доволі легко. І перший крок на цьому шляху – засвоїти три головні принципи: не боятися, не поспішати і не нервувати.

Кожному чоловікові, якого дружина попросила зібрати і відвести малюка до дитсадка, доведеться пройти кілька етапів, першим з яких є, звичайно, розбудити дитину. Однак беріться за виконання цього важливого пункту лише після того, як закінчите збиратися самі, бо хоч чоловікам не потрібно робити зачіску, макіяж і в останній момент перед виходом із дому фарбувати нігті, наші ранкові клопоти теж забирають деякий час. До того ж потрібно ще й приготувати для дитини сніданок.

До речі, про сніданок. Існує дві протилежні думки щодо того, чи годувати вранці дитину, яка йде у дитсадок, оскільки там вона все одно снідатиме. Тому батьків умовно можна поділити на дві групи – тих, хто відмовляється від домашніх сніданків, і тих, хто намагається ситно нагодувати своє чадо. До якої групи пристати – вирішувати вам, проте перед тим як прийняти рішення, згадайте, що істина, як завжди, посередині. І щоб знайти цю "золоту" середину, спробуйте поставити себе на місце спочатку надміру нагодованої, а потім голодної дитини. Погодьтеся, у першому випадку вам навряд чи захотілося б після цього снідати у садочку, а в другому – було б нестерпно важко дочекатися сніданку. Звідси й висновок: домашній сніданок дошкільнику потрібен, але легкий. Наприклад, ми зазвичай обмежуємося йогуртом домашнього приготування. І корисно, і смачно, і недорого. Але існує й багато інших варіантів сніданків.

Отже, зі сніданком розібралися, і можна починати будити дитину. Не сподівайтеся, що, почувши ваше: "Вставай!", син чи донька одразу вискочить з теплого ліжка і побіжить вмиватися. Так не буває. Тому дітей слід будити тихо й обов'язково з усмішкою, шепочучи на вушко ніжні слова і цілуючи сонне личко. А ще не забувайте про кілька важливих для дитини хвилин на "потягусики". Лише після цього можна переходити до водних процедур і сніданку.

Після сніданку розпочинається найвідповідальніше і найважче, як на мене, – одягання. Оскільки вранці часу завжди катастрофічно не вистачає, то, щоб довго не думати над тим, які штанці чи кофтину одягти малюкові, доцільно, аби мама не лише приготувала одяг з вечора, а й показала, де він лежить. До речі, в осінньо-зимово-весняний період, коли потрібно одягати верхній одяг, спочатку повністю одягніться самі і лише потім одягайте дитину, щоб зменшити час перебування повністю "екіпірованого" дошкільника у теплому приміщенні.

Перед виходом із дому обов'язково перевірте, чи дитина не взяла із собою у садочок якісь дрібні речі, наприклад, відламані гострі деталі іграшок чи монети, і якщо так, то попросіть залишити їх вдома. Якщо вона категорично відмовиться це зробити, то прийшовши у садочок, спробуйте вмовити покласти "дрібноту" у шафку і потім непомітно заберіть її звідти. Якщо ж і це не спрацює, то не забудьте попередити вихователя, авторитету якого, як правило, вистачає, щоб дитина погодилась віддати заборонене. У будь-якому разі пильнуйте, щоб син чи донька переступили поріг своєї групи без зайвих і небезпечних предметів у руках. Це надзвичайно важливо, бо на небезпеку наражатиметься не лише ваша, а й решта дітей.

Не менш важливо також, ведучи дитину в садочок, не поспішати і в жодному разі для економії часу не перебігати з нею на руках дорогу в недозволеному місці. По-перше, це знову ж таки небезпечно. По-друге, ви показуватимете поганий приклад. Тож, щоб добратися до дитсадка без пригод, виходьте з дому вчасно, і у вас буде можливість спокійно дійти до пішохідного переходу.

Це лише основні моменти – так званий мінімум, який повинен знати кожен тато. Його не так уже й складно запам'ятати. Головне – не боятися відповідальності і не лінуватися. Вірте у свої сили, і вам усе вдасться зробити якнайкраще.

Віктор Миронець