Життєвий урок
Відоме прислів’я
стверджує, що дитячими вустами говорить істина. Адже наші сини та доньки завжди
чесні і говорять те, що думають. А ще – вони вміють по-справжньому любити. Їхня
любов безумовна і щира. За неї вони нічого навзаєм не вимагають, хіба що теж
трішки любові.
На минулих вихідних
ми усією сім’єю їздили у «Парк Київська Русь» на відкриття Головної резиденції
Діда Мороза. Святкове дійство, екскурсія Новим древнім Києвом, князівські
дружинники та казкові персонажі, бездоганно втілені в життя акторами… Час ніби
зупинився і реальність геть зовсім не відчувалася. Ми й справді потрапили у
справжню зимову казку і чудово відпочили. Та найголовніше - саме там, в «Парку
Київська Русь», моя, без одного місяця п’ятирічна донька Ангеліна дала мені простий,
але, водночас, такий глибокий за змістом урок, що усі мудреці і філософи дружно
відпочивають гуртом десь на стороні за степовими байраками.
А почалося усе з
того, що відвідавши щойно відкриту резиденцію Діда Мороза, поговоривши і
сфотографувавшись з ним та святим Миколаєм, ми поспішили долучитися до забав та
святкувань. Але не встигли ми відійти від воріт резиденції, як донька згадала,
що не віддала чарівному дідусеві лист із своїм побажанням. Я швидко знайшов у
своєму рюкзаку ручку та записник, а дружина приготувалась під диктовку доньки
записувати її побажання. І тут Ангеліна нас не просто здивувала, а до щему у
серці і сліз на очах вразила, бо попросила не іграшку чи солодощів, а щоб «її
бабуся Оля більше ніколи-ніколи не хворіла».
Ось так, щиро
вірячи в те, що того дня Дід Мороз і святий Миколай точно здійснять будь-яке її
бажання, вона й словом не обмовилася про себе, а згадала про бабусю, яка
нещодавно змогла перемогти страшну хворобу. Бабусю, яка ні на мить не відходила
від її ліжечка, коли Ангеліна, будучи ще зовсім маленькою лежала в дитячому
реанімаційному відділенні. Бабусю, яка її обожнює, і яку вона теж безмежно
любить.
Після цього
доньчиного вчинку, почав дивитися на свою маленьку принцесу іншими очима. В
одну мить вона стала дорослою і мудрою, хоч, при цьому, залишилася дитиною. А
ще – я зрозумів, що справжня любов – це коли любиш когось більше, ніж себе.
Віктор Миронець
Комментариев нет:
Отправить комментарий