среда, 4 декабря 2013 г.

Забобони: вірити чи ні?

"Говорят, не повезет, если черный кот дорогу перейдет" – пригадуєте цю пісню? Напевно, так, адже свого часу вона була неймовірно популярною. Та й зрештою ми часто всі неприємності схильні пов'язувати з кішками, порожніми відрами чи іншими поганими прикметами, але аж ніяк не з реальними обставинами.
Забобони так міцно й органічно ввійшли в наше життя, що часом навіть не помічаємо, що живемо у світі упереджень і залишків давно зниклих народних вірувань. Одні з них стерлися з нашої пам'яті, інші – асимілювалися і породили нові прикмети, як-от, наприклад, що студентам перед іспитом не можна мити голову, спортсменам перед відповідальними змаганнями – голитися, а туристам обов'язково кинути "на щастя" монетку у фонтан. І якщо деякі забобони можна хоча б якось пояснити, то більшість з них є нічим іншим, як породженням бурхливої людської уяви.
Ми схильні шукати погані прикмети у всьому, але найбільше, звичайно, дісталося кішкам, особливо – чорним. Бідні тварини вже не одне століття потерпають від такого упередженого ставлення до себе і, напевно, потерпають не менше за тих людей, яким мали необережність перейти дорогу. І хоча пояснити зв'язок кішок із цунамі, землетрусами, пожежами, ожеледицями, дощем і поганим настроєм керівника ніхто не може, ми свято віримо в нього і намагаємося захиститися "перевіреними часом" народними методами.
Тож хтось одразу береться за ґудзик, хтось – тримає у кишені найнадійніший оберег від усього лихого – всім відому конфігурацію з трьох пальців, ну, а дехто взагалі обходить це місце десятою дорогою чи вперто чекає на іншого "щасливця", який пройде небезпечну частину шляху і візьме на себе удар невидимої сили. Більше того, виявляється, чорні кішки можуть притягувати до себе блискавки, а тому під час грози їх про всяк випадок краще виганяти з дому. Принаймні так вважали наші далекі предки, і продовжують вірити цьому деякі їхні нащадки, навіть попри заперечення цього факту статистикою, яка свідчить, що блискавки насправді частіше влучають в людей, ніж у кішок.
Однак, на щастя, не все так погано у котячому домі. По-перше, незважаючи на забобони, кішки залишаються у статусі найбільш улюблених домашніх тварин, а по-друге, існує багато хороших прикмет, пов'язаних із цими тваринами. Зокрема моряки вважають присутність чорної кішки на борту судна запорукою вдалого плавання. Англійці вірять у те, що коли біля нареченої чхне кішка, її шлюб буде щасливим, а шотландці кажуть: "Чорна кішка на ганку – достаток у домі".
Про забобони, народні прикмети та повір'я українців можна написати не одну книгу, але, будьмо відвертими, не лише ми забобонні – в багатьох країнах теж тричі плюють через ліве плече і вважають розсипану сіль поганою прикметою. Хоча разом з тим варто зауважити: одні й ті самі прикмети у різних країнах можуть трактуватися по-різному. Наприклад, якщо одягли сорочку навиворіт, це означає, що вас битимуть, а для французів це прикмета приємної звістки.
Та що там інші країни, коли часом у двох сусідніх селах прикмети-підказки мають протилежні значення, не кажучи вже про різні регіони. От і думай після цього, як поводитися в чужому населеному пункті – сприймати порожні відра так, як вдома, чи так, як заведено тут. Це, звичайно, іронія, але, як кажуть, у кожному жарті є частка жарту.
Зрештою, щодо забобонів можна іронізувати скільки завгодно, але факт залишається фактом – нам часто не щастить, коли чорні кішки перебігають дорогу або коли її переходять люди з порожніми відрами. Часто збуваються й інші погані прикмети. Чому ж так, якщо забобони – плід людської фантазії?
Виявляється, усе просто. Насправді винні не ті, хто переходить нам дорогу, а ми самі. Адже, коли бачимо чорного кота чи людину з порожніми відрами, як правило, одразу починаємо себе "накручувати" і налаштовувати на негатив. Разом з тим давно відомо (і навіть традиційна наука погоджується з цим), що людська думка має велику силу і на понад сімдесят відсотків успішність дня залежить від нашого настрою. Тож якщо зранку налаштувати себе на позитив, то найімовірніше так і буде, і навпаки, якщо думати лише про погане, то притягатимемо до себе неприємності. До речі, з цієї самої причини не можна відкладати гроші "на чорний день". Краще заощаджувати для придбання конкретної речі, подорожі чи свята.
Є ще і другий бік медалі. Дуже часто прикмети слугують нам для виправдовування, насамперед перед собою. Не зробив роботу і отримав наганяй від керівника – винна чорна кішка, спіткнувся через неуважність – винен сусід з порожніми відрами, отримав заслужену двійку – винна жінка, яку зустрів першою цього дня (відомо, що для удачі потрібно першим зустріти чоловіка) і так далі. Ми у це віримо, хоча і розуміємо, що день склався б так само, навіть якби не було кішки, сусіда чи жінки.
Ось такі ми є – щирі і довірливі. Віра у прикмети – частина особливого національного менталітету українців. Але те, чи збудуться вони, залежить винятково від кожного з нас і нашого світосприйняття.

Віктор МИРОНЕЦЬ

Комментариев нет:

Отправить комментарий