Забобони: вірити чи ні?
"Говорят, не
повезет, если черный кот дорогу перейдет" – пригадуєте цю пісню? Напевно,
так, адже свого часу вона була неймовірно популярною. Та й зрештою ми часто всі
неприємності схильні пов'язувати з кішками, порожніми відрами чи іншими
поганими прикметами, але аж ніяк не з реальними обставинами.
Забобони так
міцно й органічно ввійшли в наше життя, що часом навіть не помічаємо, що живемо
у світі упереджень і залишків давно зниклих народних вірувань. Одні з них
стерлися з нашої пам'яті, інші – асимілювалися і породили нові прикмети, як-от,
наприклад, що студентам перед іспитом не можна мити голову, спортсменам перед
відповідальними змаганнями – голитися, а туристам обов'язково кинути "на
щастя" монетку у фонтан. І якщо деякі забобони можна хоча б якось
пояснити, то більшість з них є нічим іншим, як породженням бурхливої людської
уяви.
Ми схильні шукати
погані прикмети у всьому, але найбільше, звичайно, дісталося кішкам, особливо –
чорним. Бідні тварини вже не одне століття потерпають від такого упередженого
ставлення до себе і, напевно, потерпають не менше за тих людей, яким мали
необережність перейти дорогу. І хоча пояснити зв'язок кішок із цунамі,
землетрусами, пожежами, ожеледицями, дощем і поганим настроєм керівника ніхто
не може, ми свято віримо в нього і намагаємося захиститися "перевіреними
часом" народними методами.
Тож хтось одразу
береться за ґудзик, хтось – тримає у кишені найнадійніший оберег від усього
лихого – всім відому конфігурацію з трьох пальців, ну, а дехто взагалі обходить
це місце десятою дорогою чи вперто чекає на іншого "щасливця", який
пройде небезпечну частину шляху і візьме на себе удар невидимої сили. Більше
того, виявляється, чорні кішки можуть притягувати до себе блискавки, а тому під
час грози їх про всяк випадок краще виганяти з дому. Принаймні так вважали наші
далекі предки, і продовжують вірити цьому деякі їхні нащадки, навіть попри
заперечення цього факту статистикою, яка свідчить, що блискавки насправді
частіше влучають в людей, ніж у кішок.
Однак, на щастя,
не все так погано у котячому домі. По-перше, незважаючи на забобони, кішки
залишаються у статусі найбільш улюблених домашніх тварин, а по-друге, існує
багато хороших прикмет, пов'язаних із цими тваринами. Зокрема моряки вважають
присутність чорної кішки на борту судна запорукою вдалого плавання. Англійці
вірять у те, що коли біля нареченої чхне кішка, її шлюб буде щасливим, а
шотландці кажуть: "Чорна кішка на ганку – достаток у домі".
Про забобони,
народні прикмети та повір'я українців можна написати не одну книгу, але, будьмо
відвертими, не лише ми забобонні – в багатьох країнах теж тричі плюють через
ліве плече і вважають розсипану сіль поганою прикметою. Хоча разом з тим варто
зауважити: одні й ті самі прикмети у різних країнах можуть трактуватися
по-різному. Наприклад, якщо одягли сорочку навиворіт, це означає, що вас
битимуть, а для французів це прикмета приємної звістки.
Та що там інші
країни, коли часом у двох сусідніх селах прикмети-підказки мають протилежні
значення, не кажучи вже про різні регіони. От і думай після цього, як
поводитися в чужому населеному пункті – сприймати порожні відра так, як вдома,
чи так, як заведено тут. Це, звичайно, іронія, але, як кажуть, у кожному жарті
є частка жарту.
Зрештою, щодо
забобонів можна іронізувати скільки завгодно, але факт залишається фактом – нам
часто не щастить, коли чорні кішки перебігають дорогу або коли її переходять
люди з порожніми відрами. Часто збуваються й інші погані прикмети. Чому ж так,
якщо забобони – плід людської фантазії?
Виявляється, усе
просто. Насправді винні не ті, хто переходить нам дорогу, а ми самі. Адже, коли
бачимо чорного кота чи людину з порожніми відрами, як правило, одразу починаємо
себе "накручувати" і налаштовувати на негатив. Разом з тим давно
відомо (і навіть традиційна наука погоджується з цим), що людська думка має
велику силу і на понад сімдесят відсотків успішність дня залежить від нашого
настрою. Тож якщо зранку налаштувати себе на позитив, то найімовірніше так і
буде, і навпаки, якщо думати лише про погане, то притягатимемо до себе
неприємності. До речі, з цієї самої причини не можна відкладати гроші "на
чорний день". Краще заощаджувати для придбання конкретної речі, подорожі
чи свята.
Є ще і другий бік
медалі. Дуже часто прикмети слугують нам для виправдовування, насамперед перед
собою. Не зробив роботу і отримав наганяй від керівника – винна чорна кішка,
спіткнувся через неуважність – винен сусід з порожніми відрами, отримав
заслужену двійку – винна жінка, яку зустрів першою цього дня (відомо, що для
удачі потрібно першим зустріти чоловіка) і так далі. Ми у це віримо, хоча і
розуміємо, що день склався б так само, навіть якби не було кішки, сусіда чи
жінки.
Ось такі ми є –
щирі і довірливі. Віра у прикмети – частина особливого національного
менталітету українців. Але те, чи збудуться вони, залежить винятково від
кожного з нас і нашого світосприйняття.
Віктор МИРОНЕЦЬ
Комментариев нет:
Отправить комментарий