понедельник, 21 июля 2014 г.

Розпізнати неправду

Розпізнати неправду

ХХІ століття часто називають ерою інформації. Адже, хоч це, можливо, звучатиме дивно, тепер не нафта, золото та «заводи й пароплави» становлять найбільшу цінність. Найдорожче коштує інформація, а також засоби доносити її до споживача, часто у вигідному для себе руслі. Більше того, час від часу спалахують справжні інформаційні війни, свідками однієї з яких нам теж, на жаль, судилося стати.
Сьогодні, без перебільшення, вся країна прикута до новинних ресурсів, і навіть ті, хто раніше не завжди стежили і переймалися новинами, намагаються не пропустити їх, особливо зі сходу держави. А новин останнім часом надходить дійсно багато, тож осилити весь потік інформації не так уже й просто. Але це півбіди, бо найбільше пригнічує засилля неправдивих повідомлень, особливо в Інтернет-мережі, з якої дізнається новини значна частина людей.
Завідомо фальшиву інформацію журналісти називають фейковою або просто фейком. Вона може з’являтися помилково або як жарт, однак останнім часом найчастіше неправдиві новини вигадують так звані маніпулятори для створення «потрібного і правильного» уявлення про ту чи іншу подію. Завдяки Інтернету ці повідомлення миттєво передруковують та поширюють, і навіть якщо згодом спростовують, ті, хто їх оприлюднив, досягають своєї мети. Адже обов’язково знайдуться люди, які почнуть сумніватися.
Щоб не потрапити на гачок жартівників та маніпуляторів, перед тим як робити висновки, потрібно не полінуватися перевірити отриману інформацію. Наприклад, з’ясувавши першоджерело. Зазвичай реальні новини спочатку з’являються на офіційних сайтах інформаційних агентств, а вже потім їх поширюють ЗМІ. Крім того, якщо посилання на першоджерело, вказане під новиною, приводить на сайт, назва якого ні про що не говорить, найімовірніше таке повідомлення – фейк. Довіряти варто лише відомим інформаційним ресурсам, котрі працюють не один рік і мають велику аудиторію читачів, а тому дорожать репутацією. Щоправда, помилки бувають і у них, тож до будь-якої інформації краще ставитися критично.
Якщо доступу до Інтернету немає, потрібно враховувати, що справжню резонансну новину обов’язково оприлюднюють у кількох ЗМІ. Звичайно, під різними ракурсами, але якщо порівняти однакову інформацію із різних джерел, істину побачити не так уже й складно.
Важливо також звертати увагу на лексику подачі інформації. Якщо в матеріалі наявні приховані чи відкриті заклики до ненависті або інших, недопустимих з точки зору моралі, дій, не довіряйте прочитаному, почутому чи побаченому. До речі, найчастіше підробляють фотографії та відео. Тому завжди звертайте увагу на деталі на другому плані – назви населених пунктів, вулиць та установ, автомобільні номери, монументи, дикцію очевидців, особливості місцевості. Зокрема якщо на фото чи відео про подію, що, за словами авторів, сталася у липні, видно цвітіння каштанів, далі можна не дивитися, бо все зрозуміло.
Новини бувають різними, а отже, до них потрібно ставитися з осторогою, думати, аналізувати і не робити поспішних висновків, не переконавшись в їх правдивості.

Віктор Миронець.

Комментариев нет:

Отправить комментарий