Колір заздрості

Колір заздрості

Ви колись задумувалися над тим, який колір має заздрість? Напевно – ні, адже що тут думати, коли ніби і так все зрозуміло – вона буває «білою» та «чорною». Однак, виявляється, ця риса людського характеру має й інші відтінки. Зокрема з латини «заздрість» («livor») перекладається як «синь», а в Китаї її називають хворобою червоних очей. Крім того, наші предки вважали, що від заздрощів можна «пожовтіти», «побагровіти», «позеленіти» і навіть стати «коричневим», як мокра глина.

Напевно, немає людини, яка б не заздрила комусь хоч раз у житті. Просто не кожний з нас готовий такий факт визнати. А це дуже важливий момент, бо головне – вчасно схаменутись і не нашкодити – насамперед собі. Адже заздрість, як і будь-яке інше негативне почуття, здатне вибити з колії, відібрати спокій і сон, стати причиною нервових та душевних розладів.

Заздрість забирає багато сил і часу. Як наслідок, коли голова зайнята думками про чужий добробут, важко зосередитися на власній справі й досягнути успіху. І хоч би хто що казав, а заздрісники практично ніколи не мають гарного настрою та задоволеного вигляду. Такі люди просто не вміють радіти життю.

Разом з тим варто визнати, що заздрість буває різною. Приміром, впевнена у собі та адекватна у самооцінці особистість якщо і відчуватиме заздрість, то здебільшого «спортивну». Дивлячись на успіхи інших, докладатиме більше зусиль, щоб досягти таких самих або ще кращих результатів. Та, на жаль, «спортивна», а також «біла» заздрість, коли щиро радіють чужим успіхам, нині зустрічаються рідко. Натомість у людських стосунках дедалі частіше домінує заздрість «чорна».

Причин для її виникнення багато, і пов’язані вони з різними факторами розвитку особистості, серед яких не останню роль відіграє виховання. Однак найчастіше і, як правило, «люта» заздрість виникає у лінивих людей із завищеною самооцінкою, які замість того, щоб сумлінно працювати, воліють сидіти склавши руки і «перемивати кістки» успішнішим за себе.

Ще французький мораліст першої половини ХІХ століття П’єр Буас зауважив, що людина, повністю віддана своїй творчості, немає ні потреби, ні часу заздрити іншим. Отже, виходить, що вберегтися від заздрості не так уже й важко. Треба лише знайти своє місце в житті, розкрити власні здібності й наполегливо йти до досягнення поставленої мети.

Віктор Миронець.