На межі самозакоханості

На межі самозакоханості

Те, що світогляд більшості людей протягом кількох останніх десятиліть зазнав кардинальних змін, видно неозброєним оком. Приміром, під впливом різних факторів, в основному реклами, ми звикли до так званого імпульсивного споживання і задоволення своїх потреб тут і тепер. Довго чекати сьогодні – не модно. Так само, як і ототожнювати себе із суспільством. Індивідуальність – ось нова популярна людська риса. В ній немає нічого поганого, але, на жаль, надто інтенсивна популяризація культу особистості спричинила протилежний очікуваному результат – спалах епідемії нарцисизму.

Здавна нарцисами називають самозакоханих людей, які переймаються лише власною персоною. І хоч вони частіше за інших досягають життєвих висот, бо задля себе не вагаючись можуть йти до мети навіть, як кажуть, по головах, їх не люблять. Однак, незважаючи на негативне ставлення до нарцисів, останнім часом дедалі більше людей бере на озброєння їхній світогляд і методи своєї популяризації, тобто самореклами.

Більше того, завдяки стрімкому розвитку нових систем комунікацій, зокрема соціальних мереж, самореклама перетворилася на індустрію, успіх в якій залежить від уміння створити власний чи вдало скопіювати чужий «успішний» і найчастіше фальшивий образ. А покликаний розширити можливості спілкування та доступу до інформації Інтернет поступово перетворився на модний подіум, щоправда, для демонстрації не дизайнерських досягнень, а штучно створених індивідуальностей.

Звичайно, стверджувати, що усі Інтернет-образи вигадані – неправильно. Зустрічаються й цілком правдиві описи. Але відрізнити їх від фальшивок непросто. Хай там що, а багатьом із нас, в тому числі й поважним та відомим людям, важко встояти перед спокусою прикрасити свій образ кількома додатковими привабливими рисами. Ніхто ж бо не перевірить, чи це відповідає дійсності. От і виходить, що майже всі користувачі соціальних мереж, судячи із записів на їхніх сторінках, попри різний вік і соціальний статус, зачитуються творами Михайла Булгакова та Ернеста Хемінгуея, знають напам’ять десятки афоризмів і взагалі – майстри «на всі руки».

Спочатку нібито й нічого поганого не відбувається – віртуальний образ живе в мережі окремо від реального. Однак з часом віртуальне та реальне тісно переплітаються, тож починаємо щиро вірити в те, що справді маємо придумані чесноти. Саме так здебільшого, якщо вчасно не зупинитися, й з’являються сучасні нарциси.

На перший погляд, самореклама може бути навіть корисною, бо від уміння представити себе залежить чи не половина успіху. До того ж не секрет, що неможливо здобути любов і повагу оточення, не люблячи і не поважаючи себе. Та створюючи привабливий в очах інших образ, часто забуваємо про головне щодо любові до себе – тверезість, реалістичність і самокритичність. Дуже важливо відчувати межу, за якою починається самозакоханість, і не переступати її.

Віктор Миронець.