Тридцять шість і шість

Тридцять шість і шість

Завжди дивувався словам мами, що коли я хворів в дитинстві, їй боліло удвічі більше за мене. «Як таке може бути», – думав тоді, і лише, коли сам став батьком, переконався у справедливості цього твердження. Так само, як і відчув сором за свої дитячі примхи, коли потрібно було міряти температуру чи приймати ліки. Адже й справді ці, здавалося б, прості процедури для дорослих часом буває зробити ой як не просто.

Багато дітей молодшого дошкільного віку не люблять міряти температуру тіла, оскільки для них просидіти непорушно 7 хвилин із термометром – справжня мука. На щастя, у наш час, крім звичайного ртутного, існують і безпечніші електронні термометри, які дають змогу отримати результат набагато швидше. Однак тут є один істотний момент – навіть найкращі і найякісніші електронні пристрої можуть давати похибку. А оскільки тактика поведінки у подібних ситуаціях будується лише на основі точних показників, то як не крути, а перевірений багатьма поколіннями батьків ртутний термометр залишається найкращим варіантом.

У випадку з нашою донькою ми вирішили проблему завдяки її численним м’яким іграшкам, які міряють температуру разом із нею (роль термометрів виконують олівці). Іноді за допомогою магнітів для холодильника у вигляді різних звірят (магніти можна легко замінити намальованими зображеннями) розповідаємо історію про те, як пінгвін, лев чи зебра подорожують у пошуках термометра, щоб поміряти температуру хворому слоненяті. З нашою тваринкою відбувається безліч пригод, вона зустрічає інших звірят і лише через 7 хвилин з’ясовується, що термометр – під пахвою у доньки. Як варіант, звичайно, можна придумати й інший сюжет.

Головне – не боятися і не лінуватися фантазувати. Діти дуже люблять цікаві розповіді, то чому б нам, батькам, цим не скористатися.

Віктор Миронець.