Специфічна колекція
Кажуть, що усі
люди в душі колекціонери. Принаймні, бодай кілька магнітів на холодильнику
зберігає кожен. Але це, як кажуть, квіточки, бо спектр інтересів затятих колекціонерів
надзвичайно широкий – дехто збирає монети, дехто – марки, когось приваблюють
раритетні книги, а хтось марить картинами, одні поціновують різдвяні листівки,
інші вбачають достойними колекціонування лише дорогі автомобілі. Словом, усе
залежить від особистих вподобань колекціонера. Іноді сюди ще й приплітають
фінансові можливості, але, як на мене, цей момент – не суттєвий, оскільки є
багато мільйонерів, які збирають недорогі дрібнички. А раз так, то очевидно, що
колекціонування – це стан душі, а не товщина гаманця. І дуже приємно відчувати
свою належність до когорти любителів збирати красиві, з нашої точки зору, речі.
Щоправда, моя колекція дещо незвична.
Свого часу я
збирав усе потроху – монети, банкноти, марки, листівки, магніти і ще цілу купу
всього іншого. Однак найбільше мене захопили серветки. Але не просто серветки,
яких у кожному магазині є стільки, що хоч греблю гати, а ті, на яких зображені
назви та емблеми закладів харчування. За багато років колекція значно
розширилася і нині неймовірно радує зір, завжди даруючи хороший настрій. А ще
розглядаючи її можна помітити багато цікавих речей. Як от, наприклад, еволюцію
бренбуків (логотипів) закладів харчування. Є там і уже й справді раритетні екземпляри.
Зокрема, серветка із знаменитої «Львівської копальні кави», яку мені пощастило
здобути у минулому році. Тепер там використовують звичайні білі серветки. З
цієї ж причини такий самий статус має екземпляр з «Пузатої хати».
Звичайно, попервах
рідні та знайомі неоднозначно ставилися до такого незвичного й, можливо, для
декого, дивакуватого захоплення, однак з часом звикли. Тож тепер самі виявляють
бажання допомагати мені поповнювати колекцію. По-іншому й не може бути, адже
усі знають, що новий екземпляр для моєї колекції – найкращий подарунок.
Віктор Миронець.
Комментариев нет:
Отправить комментарий