Сховатися від реклами

Сховатися від реклами

«Храните деньги в сберегательной кассе» – ця відома і, на перший погляд, невинна репліка героя Леоніда Куравльова у художньому фільмі «Іван Васильович змінює професію» є нічим іншим, як рекламою єдиного і головного радянського банку. З часу виходу цієї неперевершеної кінокомедії минуло понад 30 років, і реклама з поодинокого і навіть екзотичного у ті часи явища сьогодні стала невід’ємним супутником нашого життя. Вона оточує нас скрізь і завжди – на вулиці, куди не глянь, впадають в око рекламні банери і білборди, а вдома її доносять до нас теле- і радіохвилі.

Здавалося б, у рекламі немає нічого поганого, адже вона створюється з метою надати потенційним покупцям свободу вибору. Та чи цей вибір і справді наш власний? Почасти – так, адже ми самі йдемо в магазин і купуємо ту чи іншу річ. З другого боку, часто на нього впливає саме реклама, яка й справді має магічну властивість змушувати нас потребувати того, про що раніше навіть не чули. І якщо розглядати рекламу, враховуючи цю властивість, то стає зрозуміло, що головне її завдання – не просто нав’язати нам товар, а викликати потребу робити нові й нові покупки незалежно від того, чи вони й справді нам потрібні.

Сховатися від реклами надзвичайно важко. Шанс є хіба що у жителів тих населених пунктів, до яких різного роду промоутери ще не встигли добратися, і елементарного вимкнення телевізора їм поки що вистачає, щоб зупинити невпинний рекламний потік. Утім, з огляду на стрімкий розвиток вітчизняної індустрії реклами, можна припустити, до них теж незабаром дійде черга. Це лише справа часу.

І якщо ми не можемо сховатися від реклами, залишається лише покладатися на свою розважливість та уважність. Тому не будьте легковажними і довірливими, адже не дарма кажуть, що не все те золото, що блищить.

Віктор Миронець.