Музика вулиці

Музика вулиці

Столичний парк "Позняки" по-своєму особливий. І не лише тому, що тут є мальовниче озеро, а після останньої реконструкції з'явився ще й новий світловий фонтан, який місцеві жителі вже встигли наректи фонтаном закоханих. Особливим його роблять також два музиканти середнього віку, які радують перехожих віртуозною грою на тромбоні і трубі.

Завдяки їм уже кілька років поспіль майже кожного ранку, йдучи до метро, на деякий час поринаю у чудовий світ музики й отримую потужний заряд позитивної енергії. Настрій одразу поліпшується і життя здається не таким уже й складним. Можливо, й справді, як то кажуть, краса врятує світ. У даному разі – краса музики.

Навзаєм кидаю у відкритий футляр для тромбона кілька гривень. Та, схоже, музики грають не лише задля того, щоб заробити грошей, бо з виразу їхніх облич видно, що вони самі отримують від цього неабияке задоволення.

А ще кожного разу, коли чую їхню гру, вкотре переконуюсь, що слухати "живу" музику набагато приємніше, ніж у запису, оскільки лише так виникає особливий емоційний зв'язок між слухачем і музикантом, найкраще сприймається глибинна суть музичного твору.

Разом із тим, не секрет, що сьогодні багатьом не по кишені квитки на концерти улюблених виконавців чи музичних колективів. А іноді ж так хочеться забути про щоденні клопоти і хоча б на деякий час поринути у чарівний світ справжніх "живих", а не радіо-плеєрно-магнітофонних мелодій. І найкращу можливість це зробити дає саме так звана вулична музика – явище цікаве, неоднозначне і, як правило, характерне для великих міст.

Вулична музика вирізняється різноманітністю стилів, музичних інструментів, віком виконавців і метою, яку вони переслідують, виходячи на вулицю. Найчастіше – це, звичайно, заробляння грошей. Але є серед них й такі, що грають задля власного задоволення.

Ніби на противагу класичним вуличним музикантам останнім часом збільшилась кількість молодих людей, які теж пропонують перехожим свій музичний продукт, щоправда, найчастіше дратуючи, ніж радуючи їх. А все тому, що у таких імпровізованих колективах обов'язково є людина, яка з капелюхом у руках, не даючи людям пройти, настирливо пропонує заплатити за почуту музику, яку іноді й музикою назвати буває важко.

Однак це радше виняток, ніж закономірність. Здебільшого вуличні музики не лише порядні й інтелігентні люди, а ще й справжні віртуози. Тож якщо вам трапиться почути саме такого виконавця, зупиніться хоча б на мить і прислухайтеся до своїх відчуттів.

Хтозна, можливо, саме ця "жива" музика допоможе знайти відповідь на актуальне для вас життєве питання, краще зрозуміти навколишній світ, відновити внутрішню рівновагу чи просто поліпшить настрій.

Віктор Миронець