Чужі думки

Чужі думки

На щастя, людство ще не еволюціонувало до такого рівня, щоб ми могли читати думки одне одного. Але, погодьтеся, часом так кортить дізнатися, про що насправді думає співрозмовник. При цьому свої власні думки хочеться, як кажуть, залишити при собі.

Усіх нас, незалежно від рівня культури, освіти, соціального стану і статків, можна умовно поділити на дві групи – тих, кому байдуже до таємниць інших, і тих, кого хлібом не годуй, дай лише дізнатися щось нове про сусідів чи колег. Воно б і нічого, якби все обмежувалося самою цікавістю, але ж наше необачне одкровення часом може стати і надбанням широкого загалу.

Саме тому запитання: "Про що думаєш?" ми, як правило, намагаємося залишити без відповіді, що, звичайно, не завжди подобається нашим співрозмовникам і як наслідок, вони ображаються або продовжують настирливо добиватися свого.

Ситуація, звичайно, не надто приємна, але що тут вдієш. На жаль, люди, які не розуміють таких понять, як сокровенне, особисте і не для всіх, якщо вони стосуються не їх, а когось іншого, не така вже і рідкість. А тим часом, коли хтось захоче поділитися з ними своїми думками, то зробить це добровільно і без зайвого нагадування. Зрештою, кожен має право на власні таємниці. Тим більше, що хочемо того чи ні, життя кожного з нас – як на долоні, принаймні для рідних і близьких. Не забуваймо також й про друзів, знайомих, сусідів і колег.

З огляду на це не дивно, що час від часу нам хочеться побути сам на сам зі своїми сокровенними думками, говорити про які комусь немає бажання. Таким чином ми охороняємо особистий простір.

До речі, існує твердження, що запитання: "Про що ти думаєш?", м'яко кажучи, безтактне, бо, як правило, ставить співрозмовника у незручне становище. Більше того, часом воно може змушувати вдаватися до брехні навіть, здавалося б, принципово чесних людей, якщо вони не бажають ділитися своїми думками. Крім того, погодьтеся, лізти комусь у душу із зайвим розпитуванням – найкращий спосіб погіршити з цією людиною стосунки.

Тому будьмо обачними і тактовними, ставлячи запитання своїм співрозмовникам. А ще не забуваймо, що захистити себе від зайвих клопотів можна, уважно стежачи за тим, що, коли і, головне, – кому кажемо.

Віктор Миронець