Бути собою

Бути собою

Про те, що сьогодні відбувається зміна суспільних цінностей і понять, не говорить тільки лінивий. При цьому проблема здебільшого лише окреслюється і мало хто пропонує справді дієві способи її розв'язання. Але навіть вони, мов малі краплини, майже безслідно розчиняються в океані людської байдужості. Невже тому, що ми змирилися або й того гірше – нам подобається такий стан речей? Хочеться вірити, що ні.

Ще здавна існує так зване неписане правило моральної зрілості, яке зобов'язує власні і подібні до них вчинки інших оцінювати за однаковими критеріями. Тобто намагатися уникати ситуацій, коли, як кажуть, в чужому оці бачимо пилинку, а у власному колоди не помічаємо. Це правило вважається основоположним і по суті дублює біблійне: "Стався до людей так, як хочеш, щоб ставилися до тебе".

На жаль, останнім часом ми все частіше забуваємо одвічні істини і керуємось іншими поняттями, які загалом й впливають на прийняття остаточних рішень. І, як свідчать прості життєві ситуації, ці рішення не завжди правильні з погляду суспільної моралі. Наприклад, не секрет, що сьогодні не всі поступаються старшим місцем у громадському транспорті чи підходять до того, кому стало зле на вулиці, аби допомогти. І не тому, що ми такі бездушні та погані. Головним чином таку поведінку нам диктують правила сучасного світу. Зокрема ті, що формують новий тип особистості, яка насамперед цінує себе і вважає, що усі звершення залежать саме від неї. Звичайно, це нібито й непогано, оскільки відомо, що впевненість у власних силах – це майже половина успіху. І все було б добре, якби не один істотний побічний ефект такої життєвої позиції – велика ймовірність появи егоїзму і самозакоханості, коли інші люди, в тому числі пасажири похилого віку, здаються не вартими уваги.

Неабияк впливає на нас і сумнозвісний культ збагачення. На жаль, гроші сприймають як ключ до вирішення будь-яких проблем і досягнення усіх цілей. Почасти це так, але ж є те, що за них не купиш, як-от справжні щастя, любов, дружбу. А отже, гроші не варті того, щоб одружуватися за розрахунком, роками нудитися на нецікавій роботі чи порушувати закон.

Так само не потрібно шукати слави та "зірковості". Адже нав'язані сучасним суспільством стереотипи насправді роблять людей залежними від так званих статусних мобільних пристроїв – смартфонів, айфонів, айподів, модного одягу чи автомобілів. Іншими словами, предмети, покликані створювати комфорт і дарувати свободу, навпаки, перетворюють нас на своїх рабів.

Тож якщо у вас немає або ви не можете дозволити собі купити дорогий мобільний телефон, автомобіль чи одяг, не переймайтеся. Насправді ви вільніші, отже, багатші за тих "щасливчиків", що хизуються предметами розкоші, бо маєте змогу бачити, відчувати і жити в реальному світі. Вам не потрібно щоденно підтверджувати свій "гламурний" статус і боятися, що у когось можуть бути такі самі кросівки, годинник чи зачіска. Вам не потрібно обманювати й удавати із себе когось, приміром, носячи дорогий, але незручний одяг чи приміряючи ненависний образ лише тому, що так модно.

Бути собою за будь-яких обставин, пам'ятати одвічні істини і жити так, щоб не було соромно перед Богом, людьми та собою. Це і є справжня розкіш і справжнє духовне багатство.

Віктор МИРОНЕЦЬ