Несподівана новина

Несподівана новина

«Любий, я вагітна» – кожен чоловік по-своєму реагує на цю особливу фразу, за простотою якої насправді приховується глибокий зміст. Зрештою, чуємо її не кожного дня, тож не дивно, що перша реакція у всіх однакова – здивування. Це вже потім, через кілька секунд після того як нова інформація, як кажуть, «перевариться» мозком, почнеться вияв справжніх емоцій, які, однак, не у кожного майбутнього татуся бувають лише радісними.

Звістка про вагітність дружини (якщо вона, звичайно, не запланована) для чоловіка, особливо молодого, сповненого планів та амбіцій, – нелегке випробування психологічної стійкості. Адже з цього моменту життя докорінно зміниться і потрібно буде якщо не відмовлятися від багатьох своїх задумів і звичок, то принаймні істотно їх корегувати з урахуванням свого нового статусу. Однак, хоч поведінка майбутнього тата залежить від багатьох факторів, зокрема, складу характеру, виховання, світогляду та віку, погодьтеся, найчастіше причиною сприйняття вагітності дружини з тривогою є звичайний страх.

Наприклад, страх не зуміти прогодувати родину, впоратися з батьківськими обов’язками чи що після появи дитини зменшиться рівень власної свободи і, навпаки, зросте відповідальність, різко зменшиться кількість вільного часу й уваги з боку дружини. При цьому ми часто навіть самі не помічаємо, що боїмося, і що саме страх впливає на наші слова, вчинки й загалом поведінку. Як наслідок, потім ніяк не можемо зрозуміти, чому реакція на новину про поповнення у родині виявилась не такою, як очікувала чи, точніше, хотіла дружина. Тому першим кроком майбутнього батька на шляху до прийняття та усвідомлення свого нового статусу мусить стати подолання страху перед невідомим майбутнім.

Не соромтеся зізнатися, насамперед собі, що боїтеся, адже почуття страху – це природний захисний механізм, притаманний усім без винятку людям. Щоправда, іноді воно може стати занадто нав’язливим і заважати жити. Тож завжди намагайтеся тримати його під контролем, шукаючи у всьому світлі й позитивні моменти.

Звичайно, виховувати дитину нелегко, надто у наш час. Та ті неймовірні відчуття від відкриття нових горизонтів батьківства сторицею переважають всі тривоги і труднощі. Чого лише варті миті, коли син чи донька робить перший крок, вимовляє перше слово, вперше розповідає вірш Діду Морозу і хвалиться своїм першим самостійним малюнком!

Повірте, з народженням дитини ми отримуємо значно більше, ніж втрачаємо. Адже продовжити і повторити себе в нових поколіннях – це щедрий Божий дар і велике щастя. Наші діти – ось справжня цінність, багатство і цілюще джерело наснаги. Крім того, ще з діда-прадіда вважається, що по-справжньому дорослими можуть називати себе лише чоловіки-батьки. А гарнішої картини за споглядання чоловіка, який везе дитячий візок, йде за руку або грається із сином чи донькою, годі й шукати.

Багато позитивних емоцій викликає також спілкування з іншими татами, з якими обов’язково познайомитесь, відводячи дитину до дитсадка, школи чи гуляючи з нею на дитячому майданчику. Як правило, це – розумні, цікаві, успішні, щасливі та зрілі особистості, для яких батьківство – не обтяжливі клопоти, а приємний обов’язок. Розмовляти з такими людьми, відчуваючи при цьому свою належність до кола прогресивних сучасних батьків, особливо приємно.

Поява у нашому житті дітей насправді відкриває нові можливості для самореалізації, щоправда, за умови, якщо ми того самі хочемо та прагнемо, а головне – готові до цього. Саме тому важливо, щоб кожний чоловік, ще стаючи на весільний рушник, усвідомлював, що рано чи пізно йому доведеться стати батьком.

Віктор Миронець.

Фото: http://eva.ru