Гра в «рахувалки»
Як відомо,
навчити дитину щось робити, наприклад, рахувати, – це лише половина справи, бо
не менш важливо закріпити ці знання на практиці. І хоч на перший погляд може
здатися, що тут немає нічого надто складного, батьки знають – змусити дошкільника
трохи повчитися часом непросто.
Діти люблять
гратися, тож саме цю обставину потрібно використовувати для навчання. Однак
діяти слід обережно, щоб не перестаратися. Адже коли ігри перетворяться на
суцільний навчальний процес, буде лише гірше.
Щоб цього не
сталося, не забувайте, що навчання в дошкільному віці повинне бути ненав’язливим
і навіть певною мірою непомітним для дитини. Наприклад, щоб закріпити в доньки
вміння рахувати, ми з дружиною чинили просто – час від часу просили її
порахувати в квітнику біля нашого будинку квіти, діток на дитячому майданчику,
пляшки молока в супермаркеті, пташок на підвіконні, книги, зорі, автомобілі
тощо. Словом, усе, що можна побачити під час прогулянки чи походу в магазин.
Таким чином
донька постійно закріплювала свої знання, навіть не підозрюючи про це. Більше
того, їй подобалося грати, як вона сама казала, «в рахувалки», і навіть часто
сама, без нашого прохання, починала щось лічити. Крім того, вона любить просту,
однак дуже корисну гру в «класики», що теж сприяє запам’ятовуванню цифр.
До речі,
спостерігаючи за донькою, помітили цікаву закономірність – найефективніший
процес навчання тоді, коли ми граємося в різні дитячі ігри разом з нею. Тому не
лінуйтеся вигадувати для свого чада найрізноманітніші ігри і брати в них
активну участь. Повірте, коли тато чи мама, а краще обоє батьків, скажімо,
стрибають з дитиною в «класики» – це не лише корисно, а й зворушливо красиво.
Віктор Миронець.
Комментариев нет:
Отправить комментарий