ЗІЗНАВАЙМОСЯ В ЛЮБОВІ
Хоч і звучить це
надто пафосно та банально, але любов можна сміливо назвати основою нашого
життя. Адже це почуття – багатогранне. Воно стосується всього, що нас оточує і,
хочемо того чи ні, впливає на наші думки, світогляд та переконання.
Як, чому і навіщо
виникає любов? Відповідь на це запитання століттями шукають філософи, мудреці,
письменники, поети і навіть учені. Хтозна, можливо, їхні зусилля марні через
те, що насправді у кожного своя правда. Єдине, у чому всі дослідники феномену
любові погоджуються: від неї нікуди не подінешся і рано чи пізно вона полонить
навіть найчерствіші серця.
Є у цього
світлого почуття і ще одна особливість – щоб воно не згасало, його потрібно
постійно підтримувати словами та вчинками. Однак часто, навіть сповнені до
когось любов'ю, не поспішаємо це робити, вважаючи, що наші почуття і так
зрозумілі, а прості і водночас глибокі за змістом слова: "Я тебе
люблю!" чомусь іноді вимовити не так уже й просто.
Тим часом ті,
кого любимо, потребують цих слів, як повітря, без якого неможливо жити.
Зрештою, ми й самі хочемо чути їх від рідних і близьких. Адже знаємо, що щире
зізнання у любові, особливо зроблене в слушний час, обов'язково подарує хороший
настрій, а важкої миті підтримає, відродить віру у себе, додасть снаги встати з
колін і крокувати далі.
Сила любові
надзвичайно велика. Вона здатна творити неймовірні речі, спонукає до постійного
руху і пошуку нових способів зробити щасливішими тих, кого любимо.
Тому не потрібно
боятися якомога частіше зізнаватися у любові найдорожчим людям – коханим,
дітям, батькам, пам'ятаючи при цьому, що любити – означає насамперед бажати
іншому добра.
Віктор МИРОНЕЦЬ
Комментариев нет:
Отправить комментарий