Екстремальна їжа. Акулячі плавці
Не секрет, що
китайці можуть приготувати страву із будь-чого. Причому так, що одразу й не
зрозумієш, які інгредієнти для цього були використані. Однак чи не
найдивовижніша страва китайської кулінарії – суп з акулячих плавців.
Задоволення це недешеве, тож розібратися з ним, гадаю, буде цікавого всім.
Протягом
мільйонів років акули одноосібно владарювали в морях та океанах, аж раптом
одного прекрасного дня з’явилися… китайці. Неспроста ж кажуть, що жителі
Піднебесної їдять все, що має дві ноги, крім драбини, все, що має чотири ноги,
крім стола, все, що літає, крім літаків, і все, що плаває у воді, крім
підводних човнів. Таку всеїдність пояснити неважко – китайці рідко наїдалися
досхочу, адже ротів у їхній країні завжди було набагато більше, чим їжі. Тому
китайські рибалки не надто переймалися сортуванням живності, яка попадала в
сіті. І якщо там ненароком виявлялись безжальні хижаки – акули, їх також
пускали під ніж, немов би це безневинний окунь.
Можливо,
найдивовижніша особливість китайської кулінарії – це те, що до деяких страв
простолюдину навіть доторкатися було заборонено, не говорячи уже про те, щоб їх
їсти. Соціальна належність у даному випадку – в питанні «їсти або не їсти» – в
Китаї мала вирішальне значення. Іноді представники з народу навіть не знали про
існування деяких вишуканих продуктів, які за столом знаті були звичним явищем.
Ну а ті страви, які за статусом належало вживати лише імператору, навіть
наближені до імператорського двору не мали честі куштувати. Так от, акулячі
плавці (так само, як і ластівчине гніздо, в’ялена медуза та каракатиця) раніше
вважалися привілеєм виключно вельмож.
Деякі допитливі
китайські історики вважають, що в Китаї суп з акулячих плавців їдять з часів
династії Хань, тобто вже дві тисячі років. Хоча інші стверджують, що мода на
акул як на продукт харчування виникла дещо пізніше, коли до влади у 960 році
прийшла династія Сун. Однак нам з цього всього потрібно запам’ятати наступне:
страви з акул в Китаї мають велику історію, тісно пов’язану з елітним прошарком
китайського суспільства.
Чому ж акулячі
плавці стали такими популярними? Чому за кілограм акулячого м’яса на оптових
ринках платять 20 центів, а за кілограм акулячих плавців – 170 доларів, у 850
разів більше? Таку репутацію плавцям сформували, зібрані протягом століть,
знання китайських лікарів, які стверджували, що цей чудодійний продукт оновлює
життєву енергію, збільшує вміст гемоглобіну, знімає нервове напруження,
підвищує фізичну витривалість організму та зміцнює імунітет. Зверніть увагу,
наведено майже повний список популярних хвороб сучасної ділової людини, здатної
заплатити за тарілку такого супу 200–300 доларів. Цікавий збіг, чи не так?
Цінують акулячі
плавці також за те, що вони, на думку китайських лікарів XVI століття, «відкривають шлунок». Іншими словами,
покращують апетит. У Середньовіччі кулінари Піднебесної радили: «Ними можна
розпочинати трапезу або подавати посеред застілля, готуючи себе до нового
напливу страв». А ще вони обіцяли палким прихильникам акулячих плавців неймовірну
насолоду не лише за столом, але й у ліжку, приписуючи їм властивість зміцнювати
потенцію та дарувати колосальну любовну силу.
Однак акули
відомі не лише завдяки плавцям. М’ясо цих морських хижаків використовують в
кулінарії не менш успішно. Ті ж китайці дуже люблять делікатесну страву із губ
акули, тушкованих з бамбуковими паростками або трепангами та куркою. В Італії
популярна оселедцева акула, з м’яса якої готують салати. Перуанці вимочують
акулу в соку лайма і отриманий розсіл використовують як засіб від похмілля. А
от англійці віддають перевагу м’ясу катрана, особливо зі смаженою картоплею.
Міжнародна любов
до м’яса акул зумовлена, зокрема, його властивостями. Так, в ньому міститься 25–30%
високоякісних білків, а жиру і холестерину немає зовсім. Калорійність акулятини
незначна, тож її сміливо можна називати дієтичним продуктом. Мікроелементів в
акулячому м’ясі дуже багато, причому найрізноманітніших – кальцій, фосфор,
залізо, йод, мідь. В ньому є всі необхідні людині амінокислоти. Чимало в ньому
і вітамінів – А, вся група В та інші. Цінується також багата на вітамін А печінка
морського хижака. До речі, ще донедавна в основному саме з неї отримували
відомий нам з дитинства риб’ячий жир.
Віктор Миронець.
P.S. Важливо!
Крім кальцію,
фосфору, йоду, міді й інших корисних речовин, у м’ясі акул є також не зовсім
потрібна людському організму ртуть. Це зумовлено тим, що акули – замикаюча
ланка харчового ланцюга. До того ж, вони часто їдять, як то кажуть, все, що
заманеться. Тому зловживати цим делікатесом не варто. А вагітним жінкам і дітям
до 16 років вживати акуляче м’ясо взагалі не рекомендують.
Комментариев нет:
Отправить комментарий