Чому світа потребує змін?

Чому світа потребує змін?

Статистика стверджує, що освіченість населення України становить майже 100%, а частка вітчизняних студентів, які вдало закінчують навчання і отримують дипломи сягає понад 90%, що на 40 вище середньосвітового показника. Це, звичайно, дуже добре, однак, на жаль, чимало українців не вміють застосовувати теорію на практиці. А отже виникає цілком закономірне питання до якості випускників багатьох вітчизняних ВНЗ. Про те, якою має бути сучасна українська освіта, зокрема, говорили учасники міждисциплінарної дискусії, яка нещодавно відбулася у Львові.

Як зауважив під час виступу директор економічної агенції PPV Knowledge Networks Володимир Воробей, ще не всі українці усвідомили, що освіта не обмежується шкільною чи вищою. Сьогодні спосіб навчання у світі змінюється з карколомною швидкістю. Зокрема, ринок масових онлайн-курсів у 2015 році склав 50 млрд. доларів. Більше того, багато зарубіжних навчальних закладів скасовують деякі традиційні пари, замінюючи їх онлайн-навчанням. Це говорить про створення нових, більш ефективних, навчальних комбінацій.

Процес впровадження новітніх досягнень у галузі освіти в Україні відбувається не те щоб геть зовсім повільно, але й не надто швидко. Тож не дивно, що великі компанії створюють власні корпоративні університети. За словами викладача Львівської Бізнес Школи Ярослава Притули, їхнє керівництво розуміє – якщо сьогодні не покращити професійний рівень працівників, то завтра буде важко протистояти конкурентам.

На думку педагога, недоосвіта формується ще в школі. Тож батьки, якщо у них є така можливість, змушені втручатися у навчальний процес і наймати репетиторів для своїх дітей. Втрати через продукування нашим суспільством безробітних становлять приблизно 30 млрд. грн. У свою чергу, щорічні потенційні втрати від низької продуктивності праці через недостатні професійні якості працівників сягають 68 млрд. грн.

Виправити ситуацію, переконаний філософ і письменник Тарас Лютий, може лише кардинальне реформування галузі освіти. Адже, наприклад, наше шкільне навчання переважно орієнтується на оволодіння техніками відтворення. Звичайно, це потрібно вміти, однак, наголошує письменник, не варто себе обмежувати. Також не завадить змінити стратегію мислення – не потрібно боятися переглядати погляди та думки. Принаймні, основні положення.

З цим погоджується й український вчений в області психіатрії та медичної психології Олег Чабан, який додав, що школа повинна давати не знання, а насамперед навчати думати і показувати де їх шукати. На жаль, більшість вчителів не готові до цього, констатував він.

А от міністр освіти і науки України Сергій Квіт, який теж взяв участь у заході, зауважив, що освіта має бути якісною і українською, але не в значенні лише української мови. Потрібно провести децентралізацію навчальних закладів і дати їм більше автономії. При цьому, зобов’язати кожну інституцію відповідати за якість своїх послуг.

Не менш важливо, за словами міністра, зберегти доступність освіти. Для цього треба робити все від нас залежне, аби не було драматичних відмінностей між школою великого міста і маленького села. В обох випадках вони мають бути виключно професійними. Крім того, є багато питань й до вищих навчальних закладів, яким настав час готувати зовсім інших людей.

За результатами обговорення учасники заходу дійшли висновку, що освіта може стати тією ключовою інституцією, яка допоможе здійснити ціннісні трансформації суспільства. Щоправда, для цього ще потрібно докласти чимало зусиль. І, звичайно, мати велике бажання щось робити, особливо тим, кому безпосередньо належить здійснювати реформи.

Віктор Миронець.

Фото Євгена Добриніна.