Здоровий скептицизм

Здоровий скептицизм

«Знав би, де впадеш, – солому підстелив би» – говорить народна мудрість. Та, як відомо, доля у кожного своя, і нам зазвичай не дано знати, коли з нами трапиться щось хороше, а коли фортуна відвернеться. Зрештою постійно і всюди «носити» з собою про всяк випадок щось м’якеньке теж не завжди вдається. І лише «падаючи», починаємо докоряти собі за самовпевненість, усвідомлюючи, що «падіння» усе ж таки можна було зробити менш болісним.

Інша річ скептики – вони «падають» не менше за інших людей, але «травмуються» при цьому набагато рідше. Це тому, що перед тим як щось зробити, звикли все ретельно перевіряти. І хоча скептицизм, будьмо відверті, не належить до людських чеснот, стовідсотково негативною рисою характеру його теж назвати важко. Щоправда, це стосується лише так званого «здорового» скептицизму, незмінними супутниками якого, безперечно, повинні бути виваженість вчинків, толерантність і вміння правильно та об’єктивно оцінювати ситуацію.

Ми, як правило, або сміємось над скептиками, або їм співчуваємо. При цьому не звертаємо увагу на те, що їхні потуги підготуватися до можливих неприємностей ніколи не залишаються без винагороди: якщо очікування не виправдалися – прекрасно, якщо ж сталося щось недобре – «солома» вже давно підготовлена. Звичайно, до цієї бочки меду можна додати й ложку дьогтю, мовляв, думки матеріальні, і якщо думати про неприємності і готуватися до них, то рано чи пізно вони неодмінно стануться. Можливо, й так, однак разом із тим недарма вже багато поколінь існує також перевірене часом прислів’я про те, що «береженого й Бог береже».

Тож чому б не перейняти у скептиків корисну рису ретельно зважувати всі «за» та «проти» та їхнє вміння уникати неприємних ситуацій. Візьмемо для прикладу звичку завжди брати з собою парасольку. Звичайно, постійно носити додаткову ношу незручно, зате нам усім (часто на власному досвіді) відомо про непростий і гонористий характер «тітоньки»-погоди. Крім того, скептики завжди оплачують проїзд у громадському транспорті і, щоб не мати проблеми із контролерами, обов’язково компостують квитки. Серед важливих правил скептиків є також ніколи не тримати «всі яйця в одній корзині» і не покладатися на волю сліпого випадку.

Та окрім позитивних моментів, у скептицизму є і багато мінусів, найбільші з яких полягають у тому, що скептики, як правило, мають песимістичні погляди на життя і майже нікому й ніколи не довіряють. І хоча під час спілкування з іншими, особливо сторонніми і малознайомими, людьми потрібно бути обережними й уважними, вміння довіряти у багатьох життєвих ситуаціях теж відіграє важливу роль. А про настрій годі й говорити – якщо він хороший, уже лише це гарантує половину успіху будь-якої справи.

Тож кожен із нас сам мусить вирішити, чи потрібно користуватися здоровим скептицизмом у повсякденному житті. А у разі позитивного рішення пам’ятати, що робити це потрібно дуже обережно, щоб ненароком не образити інших людей.

Віктор Миронець.

Фото Михайла Мазура.