Дорога до знань

Згадуючи свято. Дорога до знань

Відкружляло у неймовірно красивому танці різнобарвне листя, ознаменовуючи неминуче наближення цьогорічної осені до фінішу. Але перед тим як скласти повноваження, осінь приберегла ще кілька чудових дат, зокрема й вчорашній Міжнародний день студентів.

Зазвичай це свято асоціюється з молодістю та романтикою і сприймається студентами як привід влаштувати бучну вечірку, аби вкотре підтвердити, що роки навчання у виші – справді найкращий період у житті. Однак є другий бік медалі, який багато хто не враховує.

Цей день також покликаний нагадати про важливість прагнення досягти вершин знань й самоствердження. Хтозна, можливо, так буває тому, що раніше здобуття вищої освіти було привілеєм обраних. Сьогодні ж за бажанням стати студентом може кожен, тож і ставлення до цього дещо спростилося.

І хоч у наш час усе кардинально змінилося, дещо на генетичному рівні все-таки залишилося. Не вірите? Прислухайтеся до свого серця у стінах альма-матер, і неодмінно відчуєте, як воно завмирає й тріпоче від передчуття чогось знайомого, але водночас невідомого, оповитого серпанком років та мудрості.

До речі, існує думка, що стати успішнішим студентом більше шансів у того, хто, переживши такі емоції, починає розуміти важливу істину: п’ять років навчання у виші – ніби перебування у долині цілющих джерел-знань. Хочеш – пий з них малими ковтками, хочеш – напийся досхочу, а ще краще – пірни з головою, й вийдеш звідтіля зовсім іншою людиною. Але це, звичайно, за умови наполегливої праці та великого бажання. Інакше зцілитися від неосвіченості навіть не сподівайтеся.

Саме тому, дорогі студенти, прагніть пізнати невідоме, творчо мисліть, шукайте нові рішення, добивайтеся свого. Словом, сміливо крокуйте дорогою до знань, бо лише вони – найнадійніша гарантія досягнення життєвого успіху. Так було, є і буде завжди.

Віктор Миронець.

Фото Євгена Добриніна.