Тут народжується Новий рік
Коли до Нового
року залишається кілька днів, ми дістаємо зі схованок коробки з ялинковими
іграшками, щоб прикрасити ними зелену красуню. І хоч це дійство повторюємо з
року в рік, щоразу знову переживаємо приємні почуття та емоції. Не даремно ж
кажуть, що кожна новорічна іграшка приховує свою маленьку таємницю, бо з’являється
на світ завдяки чарам.
Як відомо, перші
скляні ялинкові кулі з’явилися в середині ХІХ ст. на території Федеральної
землі Німеччини Тюрінгії, а доти ялинки прикрашали яблуками. Чутки зокрема
розповідають, що якось через неврожай яблук німецькі склодуви вирішили замінити
їх кулями зі скла. Їхня праця виявилася не марною, і нова прикраса стала
настільки популярною, що згодом майстри почали робити й інші скляні фігури –
виноградні грона, тварин, квіти, глечики та амфори. Минули роки, а процес
виробництва виробів зі скла майже не змінився, хіба що замість дров у пічках
майстрів-склодувів горить природний газ.
Сьогодні в
Україні є чотири фабрики новорічних прикрас, дві з яких розташовані поблизу
Києва. Технологія виробництва, за винятком деяких незначних нюансів, там схожа.
Спочатку зі спеціальних скляних трубок, нагріваючи їх на вогні, склодув видуває
кулі. Потім вони потрапляють у цех срібнення, де в них заливають розчин солі
срібла, дистильованої та аміачної води. Затим кулі кілька разів опускають у
нагріту до 40 градусів воду і збовтують. До речі, саме на цьому етапі відсіюють
браковані іграшки – вони лопаються або вкриваються темними плямами. У наступний
цех для фарбування надходять лише якісні вироби.
Не менші чудеса з
кулями відбуваються і в художній майстерні, де кожен виріб розмальовують вручну
у кілька етапів, оскільки за раз можна нанести фарбу лише одного кольору. Тож
кожен майстер-художник, залежно від кольорової гами, може торкатися кулі до 12
разів. І, що цікаво, у художників є різні зразки малюнків, однак ними вони
майже не користуються, відтворюючи новорічні сюжети по пам’яті. Ось вона,
справжня майстерність, гідна нашого захоплення!
Розповідати про
виготовлення новорічних іграшок зі скла можна дуже довго, однак, як кажуть,
краще раз побачити, ніж сто разів почути. Тим паче, що це й справді незабутні
враження. Адже спостерігаючи за роботою майстрів-склодувів і художників,
думками мимоволі переносишся на півтора століття назад, коли науково-технічний
прогрес був не настільки стрімкий, а люди, здається, спокійнішими і добрішими.
Та головне – згадується дитинство: комусь радісне і щасливе, комусь – нелегке і
тривожне. Однак, хоч би як там було, незмінний атрибут Нового року – ялинка –
обов’язково має бути прикрашена скляними кулями, бо саме вони, як і запах
мандаринів та хвої, у першу чергу асоціюються з цим радісним святом.
Тож якщо у вас
десь під диваном чи на антресолі лежить пакунок із старими іграшками,
прикрашайте ними свою зелену красуню. Вони хоч і не нові, але усе ще здатні
створювати святковий настрій. Зрештою, всі ялинкові прикраси, виготовлені до
1966 року, офіційно вважаються раритетними. А старовинні речі, як відомо,
роблять буденне особливим.
Віктор Миронець.
Комментариев нет:
Отправить комментарий