Подорож до початку
Нещодавно писав
про те, що з усіх прочитаних нинішнього року книг лише дві перевернули мою
свідомість і викликали так зване книжкове похмілля – «Бікіні» Януша
Вишневського та монументальна «Трилогія бажання» Теодора Драйзера. Однак, схоже,
ці висновки виявились дещо поспішними, бо кілька днів тому почав читати роман-фентезі
Оршулі Фариняк «Айхо, або Подорож до початку», який уже з перших рядків повністю
заволодів моїми думками.
Чесно кажучи, я
не любитель фентезі і «Айхо…» мій читацький дебют у цьому жанрі. Навіть знані у
світі фантазери і, без будь-якого сумніву, талановиті майстри літературного
слова Джон Рональд Руел Толкін та Джоан Роулінґ не змогли зацікавити мене як читача.
Не тому, що я такий великий гурман, просто фентезі це – не моє. Тож максимум на
що спромігся – 10-20 прочитаних сторінок «першого» «Володаря Перснів» і стільки
ж «першого» «Гаррі Поттера». Хтозна, можливо, саме тому дуже довго не наважувався
заглянути під обкладинку «Айхо…». Та коли все ж таки зробив це, то одразу
пожалкував про свою нерішучість, адже там знайшов справжню літературну перлину.
Захоплюючий,
динамічний сюжет книги ні на секунду не залишає у спокої, викликаючи непоборне
бажання читати не зупиняючись, аби чимшвидше дізнатися, як виплутається з тієї
чи іншої ситуації головний герой Айхо – чотирнадцятирічний хлопчик, який після
приходу непроханого гостя Сохо, вимушений був покинути затишний дім і разом зі
своїм дідусем Радо та вірним другом радиком вирушити в небезпечну подорож до
далекої Шанталії. Але дуже швидко їхні шляхи розійшлися і хлопець продовжив
свою важку Подорож до початку самостійно.
Навмисно не
буду переказувати сюжет роману, бо «Айхо…» це – саме той випадок, коли, як
кажуть, краще один раз самому прочитати, ніж сто разів про нього від когось
почути. Зауважу лише одне – ви про це ніколи не пожалкуєте.
А ще – не шукайте
на полицях книгарень книжки лише відомих зіркових авторів і не цурайтеся
малорозкручених імен. Адже, як свідчить роман Оршулі Фариняк «Айхо, або Подорож
до початку», нарешті зросло нове покоління талановитих українських письменників.
Віктор Миронець.
Комментариев нет:
Отправить комментарий