четверг, 6 ноября 2014 г.

Своя правда

Своя правда

Скільки людей, стільки й думок. Здавалося б, кращого пояснення існуванню різних поглядів на ту чи іншу подію годі й шукати. Однак, на жаль, дехто не просто вважає свої переконання беззаперечною істиною, а й намагається нав’язати їх іншим. Причому нерідко проти волі своєї «жертви».
Як правило, любителі «вчити жити» особливо активізуються на тлі знакових суспільних подій, хоч не нудьгують і у часи спокою. Тож кожен з нас може несподівано почути критичні зауваження на свою адресу, сказані з метою принизити або вивести з емоційної рівноваги. І хоч як дивно, найчастіше такі коментарі висловлюють незнайомці, яким «не догодили» зовнішність, настрій чи (буває і таке) тембр голосу. А якщо врахувати, що навіть висловлена тактовно конструктивна та обґрунтована критика тих, кого поважаємо, іноді може сприйматися доволі болісно, то неприємні репліки незнайомих людей за спиною здатні надовго зіпсувати настрій.
Та найбільше, погодьтеся, дратує навіть не це, а коли хтось починає «відкривати нам очі» на очевидні, з його точки зору, речі, не допускаючи й думки, що можна вважати інакше. Ще рік тому за таких обставин ми могли відмовитися від дискусії чи не зважати на докучливі слова. Сьогодні ж ситуація докорінно змінилася – випробування, що випали на долю нашої держави, так чи інакше зачепили усіх, тому ми стали сприймати настанови, особливо непрохані, більш емоційно.
А ще відбулася чітка поляризація поглядів і, як наслідок, виявлення справжньої сутності кожного. З’явилися особистості, якими захоплюємось, та особи, з якими не хочеться мати нічого спільного. Іншими словами, когось втратили, а когось завдяки схожому світогляду, навпаки, знайшли. І це, напевно, добре, адже у скрутні часи випробувань подолати труднощі та рухатися вперед можна лише об’єднавшись з тими, хто думає так само. Але діяти потрібно особливо обережно, аби ненароком не образити опонентів, які мають іншу точку зору.
Витрачати цінний і швидкоплинний час на зневагу чужих думок та зазвичай малоефективні спроби когось проти його волі переконати у власній правоті, м’яко кажучи, нерозумно. У кожного своя правда. Тому, хоч би що сталося, потрібно поважати одне одного.
Віктор Миронець.

Комментариев нет:

Отправить комментарий