Риба з тіста і текСТИЛЬНИЙ зайчик
Як гадаєте, що буде,
якщо взяти трохи креативу та наполегливості, додати туди частку душі і посипати
усе дрібкою непосидючості? Правильно, отримаємо АРТ-Пікнік Слави Фролової. А
якщо ретельно перемішати страву і прикрасити її родзинкою – любов’ю до дітей,
то це, друзі, уже рецепт зимового дитячого АРТ-Бранчу.
У нашої родини,
як і, переконаний, у тисяч інших сімей, склалися особливі стосунки з АПСФ, тож
після того як фінішував його другий сезон, донька постійно запитувала про те,
коли ми знову «поїдемо на пікнік». Відповідав їй, що доведеться кілька місяців
потерпіти, бо зимою на ВДНГ холодно. Певна річ, така відповідь її не
влаштовувала і на мене сипалася нова порція запитань. Порятунок, так зазвичай
часто буває, прийшов несподівано і саме тоді, коли на нього уже й не сподівався.
Як наслідок, минулими вихідними «на всіх парах» помчали у металевій колісниці
столичного метрополітену в Jaguar Lounge, аби взяти участь у
дитячому АРТ-Бранчі. До речі, переступивши поріг цього респектабельного
закладу, одразу зрозумів, що таки не даремно часточка АПСФ оселилася саме тут.
Адже африканський інтер’єр ресторану органічно доповнювала весела дітвора,
схожа на маленьких веселих і галасливих дикунів, у хорошому сенсі цього слова,
звичайно.
Навчання театральній пантомімі, ліплення риби з солоного
тіста, незвичний спосіб вивчення таблички множення, танцювальний майстер клас
та виготовлення стильного, даруйте за каламбур, текстильного зайчика… Усе це так
захопило, що не лише діти, а й навіть дорослі надовго позбулися відчуття
реальності, яке знову знайшли уже тоді, коли настав час розбігатися по домах.
Після цього були довгий процес прощання доньки з новими друзями, гра «у слова»,
котра закінчилася тільки поблизу нашого будинку, і спільне випікання майже до
ночі смачного печива. Але це, як то кажуть, уже зовсім інша історія.
Віктор Миронець.
Фото Романа Рудакова.
Комментариев нет:
Отправить комментарий