Квіти життя

Квіти життя

Продовжити і повторити себе в дітях – щедрий Божий дар. Дуже велике то щастя – пізнати радість батьківства. Тож хоч як пафосно це звучить, діти – й справді квіти нашого життя, і те, чи ростимуть вони під теплим сонячним промінням, купаючись під життєдайним дощем, чи зростуть під гнітом задушливих бур’янів, залежить винятково від тих, хто їх «посадив», тобто нас із вами.

На жаль, не завжди нам вдається стати хорошими садівниками і належно доглядати за своїми квітами, віддаючи їм достатньо уваги, любові, турботи та ніжності. При цьому дуже легко знаходимо собі виправдання, мовляв, з’явилися термінові справи, не вистачило часу чи просто не дійшли до «квітника» руки.

Та давайте будемо відвертими: всі ці на перший погляд логічні пояснення не мають жодного значення, бо насправді, крім нечисленних винятків, причиною забур’янення наших квітів є лінь, недбальство і безвідповідальність. Адже як можна говорити про пишне цвітіння, коли самі, хай навіть ненавмисно, стаємо причиною занепаду квітників?

Ми пильно стежимо за тим, щоб ніхто ненароком не зірвав, не потоптав, не скривдив наших квіточок, але власною поведінкою часом накликаємо біду, бо при всьому бажанні захисти й застерегти дітей від поганих вчинків, навчаємо їх неправильно поводитись у тій чи іншій ситуації. Наприклад, коли переходимо дорогу у недозволеному місці, легковажно поводимось з потенційно небезпечними предметами чи нехтуємо іншими елементарними правилами безпеки у повсякденному житті.

На превеликий жаль, останнім часом усе частіше можна побачити тривожну картину, коли тато або мама (а то й обоє батьків), ведучи за руку чи тримаючи на руках малолітню дитину, курять. І це при тому, що всі добре знають про шкідливість пасивного паління. Крім того, часто діти стають свідками сімейних сварок і зовсім не потрібних їм з’ясовувань стосунків, що теж не додає здоров’я і впевненості у собі.

Звичайно, вберегти дітей від усього лихого нам не під силу, однак даруючи їм свою любов, увагу і підтримку, можна значно зменшити ймовірність потрапляння у неприємні ситуації. Адже все починається з любові, і навіть квіти ростуть краще, коли квітникар вкладає у працю часточку серця. А особливо це стосується саме квітів нашого життя – дітей та онуків, наших нащадків.

Віктор Миронець.