Місце для подвигу

Місце для подвигу

Нелегке і героїчне минуле нашої держави, а також доблесть і мужність українських військових в зоні проведення АТО, яскраво свідчать про постійний та нерозривний зв’язок поколінь у священній справі захисту Батьківщини. Однак, хоч військова служба у всі часи вважалася почесним обов’язком справжніх чоловіків, щоб здійснити подвиг, виявляється, не обов’язково потрібно бути військовослужбовцем.

Серед нас є люди, які мало не кожного дня ризикують життям заради інших. Крім того, часто героїзм у кризових та екстремальних ситуаціях проявляють і пересічні українці. Тому слово «захисник» сміливо можна застосовувати не лише щодо людей у формі, а й до значно ширшого кола наших співвітчизників. Зокрема усіх тих українських чоловіків, які розуміють, що у них, крім захисту рідної землі, є ще один дуже важливий і не менш священний обов’язок – оберігати свою родину від усіляких життєвих негараздів та прикрощів. Це, відверто кажучи, теж не просто, особливо за нинішніх складних обставин.

Та, як казав класик: «У житті завжди є місце для подвигу». Хтось виносить із палаючого будинку людей, рятує потопаючих чи захищає від хуліганів беззахисну жінку, а хтось – наважується усиновити дитину, відмовитися від шкідливої звички чи примиритися з давнім опонентом. Подвиги бувають різні, і кожному з нас бодай раз у житті дається можливість його здійснити. Але чи кожен здатний скористатися з цієї можливості? Питання – риторичне.

Віктор Миронець.