Сила, відвага, честь!
Війна це – дуже
страшно. Однак до того часу, поки бої відбуваються десь там, подалі від твого
власного дому, вони сприймаються, хоч і боляче, але дещо відсторонено. Так, ми
щиро переживаємо за наших солдат, співчуваємо нещасним мирним жителям, які
волею мучительки долі опинилися в самому центрі трагічних подій, намагаємося їм
допомогти, хто чим може. Але, погодьтеся, всі ці події проходять начебто повз
нас. І тут наступає момент, коли з передової надходять тривожні вісті й та,
теоретично територіально віддалена, війна стає близькою саме тобі, особливо,
коли в списках полеглих бійців зустрічаються знайомі імена. Так сталося й зі
мною – земляки із, останнім часом багатостраждальної і, без сумніву,
легендарної Житомирської 95 аеромобільної бригади, які віддали свої життя на
полі бою, змусили по-іншому подивитися на ці події. І нехай офіційні (й неофіційні
теж) джерела називають події на Сході України антитерористичною операцією, для
мене це – війна.
Зараз під
Слов’янськом перебуває мій дуже близький родич, а також колега. Тримайтеся,
хлопці! Ми – з вами і пишаємося вашою мужністю та стійкістю.
Віктор Миронець.
Комментариев нет:
Отправить комментарий