Жовті жигулі
У нашому будинку
живе пенсіонер Степан Григорович, у якого є старенькі жигулі жовтого кольору.
По тому, як дідусь доглядає за своєю «копійкою», одразу відчувається, що він її
дуже любить. Автомобіль, схоже, цінує цю турботу, тож намагається не
розчаровувати свого господаря зайвими технічними несправностями.
Так от, коли
нещодавно гривня пораненою чайкою стрімголов полетіла вниз, налякавши простих
українців так, що вони одразу кинулися спустошувати магазинні прилавки, Степана
Григоровича спікало ще одне лихо – хтось розколошматив лобове скло його
жигулів. Ось так просто взяв і знайшовся (або знайшлися) розумник (розумники),
який вирішив, що власнику автомобіля у наш скрутний час недостатньо «весело»,
тож добавив старому порцію нових «позитивних» емоцій. І, дивлячись на те, як
дідусь, не в силі зрозуміти, чим же він заслужив на таку ласку, ледь стримує
сльози, подумалось: невже нам сьогодні мало клопотів, що ми готові капостити
одне одному? Хочеться вірити, що напасть Степана Григоровича це – прикрий
виняток, а не закономірність.
Віктор Миронець.
Комментариев нет:
Отправить комментарий