Іграшка плюс цукерка
Не секрет, що
дітям, особливо дошкільнятам, для щастя, крім батьківської любові, потрібно не
так уже й багато – були б лише іграшки і цукерки. Тож не дивно, що деякі
кмітливі виробники вирішили об’єднати ці два важливі складники, забезпечивши
собі стабільні прибутки, а батькам – додатковий головний біль.
Найвдалішим
поєднанням іграшок і шоколаду стали шоколадні яйця. Ці, здавалося б, прості
ласощі уже не один десяток років не втрачають популярності у дітвори, любов до
них часом набуває нав’язливого, хворобливого характеру. Тож багатьом татам і
мамам не раз доводилося червоніти в магазинах від неспроможності припинити
дитячу істерику біля прилавків із цією продукцією.
Хтось у такій
ситуації не звертає на це уваги, інші «вичитують» чадо, ну, а дехто здається і,
можливо, навіть на останні гроші все ж купує бажане шоколадне яйце. І
найприкріше, що шоколаду там, як кажуть, на один зуб, а іграшка-сюрприз уже
наступного дня виявляється благополучно забутою і нецікавою.
Через непросте
випробування шоколадними яйцями довелося пройти і нам з дружиною, коли донька
не на жарт ними захопилася. Спроби хоч трохи приборкати її любов до цих ласощів
не мали успіху, і лише випадковість допомогла знайти вихід зі складної
ситуації.
Якось до нас у
гості приїхав мій тато і, звичайно, щоб догодити внучці, з-поміж інших
подарунків привіз також шоколадне яйце. І саме тоді дружині спало на думку, як
зарадити ситуації. У присутності дідуся вона переконала доньку, що тільки він
знає, як вибирати найкращі шоколадні яйця з дуже хорошими іграшками всередині,
і що відтепер лише він їй їх купуватиме. А оскільки батьки живуть далеко, то й
шоколадні яйця у нас з’являються нечасто. І, що цікаво, донька терпляче чекає
візитів дідуся й не влаштовує в магазинах істерик.
Тож спробуйте
скористатися нашим досвідом, за потреби адаптувавши його для себе. Адже замість
дідуся роль нечастого постачальника ласощів може виконувати хтось інший.
Головне, щоб дитина знала: для неї ця людина – єдине «джерело шоколадних яєць»,
й інших варіантів немає.
Віктор Миронець.
Комментариев нет:
Отправить комментарий