Продуктові перегони

Продуктові перегони

Наслідком стрімкого знецінення гривні, яке відбулося наприкінці минулого місяця, стало подорожчання усіх груп промислових та продовольчих товарів. У відповідь покупці кинулися змітати з магазинних полиць «поки що доступні» товари «про запас», чим зумовили ще більше зростання цін. Адже, як зауважують аналітики, кожен, хто купує зайвих 10 кг борошна чи цукру, створює попит, який спокушає виробників та продавців заробити на паніці додаткові гроші.

Звичайно, тих, хто поспішив до магазинів, можна зрозуміти – внаслідок страху побачити нові цінники спрацювала цілком закономірна логіка: краще сьогодні купити п’ять пачок гречки, ніж завтра за такі самі гроші – в кращому разі три. Однак, як кажуть, сталося не так, як гадалося. Тож хтось придбав десять пачок крупи, а декому не дісталося жодної. Більше того, навіть обмеження покупців-панікерів певною кількістю одиниць продукції, що відпускають в одні руки, до яких вдалися торговельні мережі, не врятувало ситуації, і магазини за кілька днів лишилися з порожніми полицями. Насамперед зникли так звані соціальні товари – крупи, олія, цукор, борошно, а разом з ними сіль, макаронні вироби, чай та консерви.

Пригадуєте, подібне кияни вже пережили минулого року, коли столиця була за крок до оголошення надзвичайного стану і почалася справжня продуктова паніка. Однак, на відміну від 2014-го, в останні дні зими 2015-го продовольчий психоз охопив усю країну. Новини з різних регіонів у ці дні майже не відрізнялися і розповідали лише про стрімке спустошення українцями магазинів. Не зупиняло навіть застереження, що потім доведеться викидати неспожитий товар, коли закінчиться строк придатності або крупи поїсть харчова міль.

На щастя, ажіотаж вщух, і в магазинах відновилися запаси товару. Щоправда, врази дорожчого. І хоч фахівці й заспокоюють, мовляв є надія, що ціни можуть знизитися, не потрібно бути геніальним економістом, аби зрозуміти: в найближчому майбутньому цього не станеться.

Схоже, в Україні і справді ледь не спалахнув вогонь масштабної продуктової паніки. Цьому сприяло багато факторів, і не в останню чергу – наша поведінка. Адже гривня девальвувала й раніше. І ціни підвищувалися теж, але поступово. Це було виправдане зростання, яке стало некерованим, коли ми запанікували і почали штурмувати магазини. Того, що сталося, уже не зміниш. Тому зараз головне – зробити правильні висновки, щоб за подібних обставин не втрачати контроль над собою.

До речі, показовим у цьому є приклад жителів Японії. Коли у 2011 році внаслідок страшного цунамі катастрофічно не вистачало води, продуктів та пального, люди почали купувати ці товари в меншій кількості. І не тому, що не було в них потреби чи бракувало коштів. Просто кожен думав про те, що він у біді не один, і комусь щось може знадобитися більше, ніж йому. Зрештою, зробити запаси на все життя неможливо.

Віктор Миронець.

Фото: http://redesteptarea.ro