Палітра поглядів
Кожного дня ми
притягуємо до себе безліч поглядів – як знайомих, так і зовсім чужих людей. Всі
вони різні і не завжди бувають добрими та щирими. Вони можуть зігріти душу або
навпаки – посилити у ній смуток, підбадьорити і додати впевненості у собі чи
вивести із рівноваги.
Кажуть, що очі –
це дзеркало душі, бо саме погляд відбиває наш внутрішній стан і ставлення до
світу. І якщо, не бажаючи когось образити словами, ми можемо змовчати, то
погляд підробити надзвичайно складно, а в більшості ситуацій і взагалі
неможливо. Тож хочемо того чи ні, він красномовно скаже за нас усю правду.
Іноді погляд,
який упіймаємо на частку секунди, може розповісти про людину навіть більше, ніж
кількагодинна розмова з нею. Адже у перші миті спілкування ми ще підсвідомо
залишаємось самими собою і не граємо на публіку завчасно придуману і
відрепетирувану життєву роль. Тому саме у цей момент відносно легко вловити
істинну суть людської душі. Звичайно, у процесі подальшого спілкування у нас
буде багато нагод подивитися у вічі співрозмовнику, однак саме перший погляд,
як правило, найоб'єктивніший. Чи не тому, занурюючись у свою роль, часто
намагаємося його приховати, забуваючи, що однією з першооснов людських
стосунків є щирість, без якої ніколи не буде справжньої довіри.
Про багату палітру
поглядів можна говорити довго, так само, як і про різноманітність людських
усмішок залежно від обставин. Якщо провести паралель, то стане очевидним, що і
погляд, і усмішка безпосередньо залежать від внутрішніх емоцій, які вирують у
душі саме у цей момент. Заздримо, осуджуємо чи сердимось – один погляд, любимо,
захоплюємось чи підбадьорюємо – зовсім інший. Крім того, за тим, який слід
залишають погляди інших людей у нашій душі, їх можна поділити на негативні та
позитивні. І якщо з останніми все зрозуміло, то найболючіший серед усіх
недобрих поглядів – напевно, байдужий, бо, зібравшись із силами, заздрість,
осуд чи навіть ненависть можна перебороти (всім не догодиш), а от усвідомлення
своєї нецікавості оточенню, особливо рідним і близьким, пережити найважче.
Саме тому
потрібно повсякчас пам'ятати, що погляд – це не просто фізіологічна особливість
нашого організму, а й ефективний засіб впливу на інших людей. Щоправда,
користуватися ним потрібно надзвичайно обережно, бо він, так само, як і слово,
залежно від ситуації може лікувати або травмувати.
Віктор Миронець
Комментариев нет:
Отправить комментарий