Наше, українське

Наше, українське

Минулий 2013 рік вітчизняні кінокритики чи не одноголосно називають переломним для української кіноіндустрії. Адже вперше за понад 2 десятиліття у кінотеатрах майже одна за одною відбулося кілька гучних прем’єр художніх фільмів вітчизняного виробництва, які в українському кінопрокаті склали гідну конкуренцію іноземним стрічкам, а деякі навіть затьмарили картини голлівудського походження.

На жаль, з огляду на різні обставини ми дуже довго не мали можливості насолоджуватися спогляданням на великих екранах хорошого українського кіно. По-перше, донедавна кінострічок знімали дуже мало. По-друге, левова частка з них – короткометражні або авторські, розраховані на певне, часто вузьке, коло глядачів. Усі інші кінофільми, за поодинокими винятками, належать до категорії малопрофесійних спроб обіграти популярні жанри – комедію, бойовик і так звану бульварну мелодраму. Тож не дивно, що їх не демонстрували в кінотеатрах. Як наслідок, не маючи вибору, ми змушені були задовольнятися лише зарубіжною кінопродукцією.

Провісником навіть не відродження, а скоріше появи українського кіно нового покоління, формату, якості, а головне – цікавого для кінопрокатників стала кінострічка режисера Михайла Ільєнка «Той, хто пройшов крізь вогонь», з виходу у 2012 році на великі екрани якої почалася впевнена хода вітчизняних фільмів. Заснована на реальних фактах історія льотчика, який волею долі опинився в індіанському племені у Канаді, зацікавила 85 тис. глядачів і зібрала у прокаті майже 2 млн. грн. Таким чином виник прецедент і стало зрозуміло, що український глядач скучив за хорошим вітчизняним кіно.

Після картини «Той, хто пройшов крізь вогонь» у прокат вийшла повнометражна трагікомедія Валентина Васяновича «Звичайна справа», яку глядачі й критики одразу назвали якісним європейським кіно та справжнім українським фільмом. Крім того, на суд глядачів протягом 2013 року було представлено понад 10 вітчизняних кінострічок. Зокрема вже вкотре порадувала класик українського кіно Кіра Муратова фільмом «Вічне повернення», а відомий актор та режисер Віктор Андрієнко зняв кіно для дітей «Іван Сила».

Глядачі не оминули увагою також фільми «Ломбард» і «Тіні незабутих предків» Любомира Левицького, «Не бійся, я поруч!» Маргарити Майорової, «Істальгію» Дар’ї Онищенко та документальну стрічку «Красна Маланка» Дмитра Сухолиткого-Собчука. Знаковою подією минулого року також стала прем’єра біографічного фільму Олени Фетісової та Сержа Аведікяна «Параджанов», який, до речі, без проблем потрапив у шорт-лист (короткий список найімовірніших кандидатів на перемогу) премії Американської академії кіномистецтва «Оскар».

Зважаючи на резонанс, який спричинило у минулому році вітчизняне кіно, здається, його уже не зупинити. І хоч для повноцінного відродження нашого кіномистецтва треба вирішити багато проблем, крига скресла і з’явилася надія, що не за горами час, коли вітчизняні фільми усе ж назавжди пропишуться у прокатному топ-десятку українських кінотеатрів.

Віктор Миронець