Під каблуком

Під каблуком

Нещодавно випадково почув розмову двох сусідок про те, що, виявляється, наш сусід з 15 квартири – стовідсотковий підкаблучник, бо і сміття сам виносить, не дозволяє дружині піднімати важкі речі, і (де таке бачено!) навіть іноді миє посуд. Висновок, якого дійшли ласі до перемивання іншим кісток жіночки, однозначний і категоричний – чоловіки у наш час таки перевелися.

Можна довго сперечатися щодо цього твердження, погоджуватися з ним чи ні. Але давайте зізнаємось собі чесно: якщо в багатьох інших країнах останнє слово завжди за чоловіком, то в українській родині ще з діда-прадіда воно, як правило, належало найстаршій жінці. І тут немає нічого дивного, бо завдяки складу свого розуму прекрасній половині людства легше знаходити вихід із багатьох складних життєвих ситуацій. Звичайно, це не означає, що чоловіки ні на що путнє не здатні, просто часто жіночі рішення виявляються ефективнішими.

Якщо пильніше придивитися до нашого минулого і звернутися до народних обрядів, звичаїв і ритуалів, то обов'язково побачимо, що прагнення багатьох сучасних жінок головувати в родині зумовлене історично, а відоме прислів'я: "Чоловік – голова, а жінка – шия: куди захоче, туди й поверне" виникло не на порожньому місці.

Зокрема, перш ніж дати згоду на шлюб, дівчина могла запитати свого нареченого, чи дозволить він їй понеділкувати. Якщо парубок не погоджувався, дівчина мала цілковите право піднести йому гарбуза, навіть попри батьківське благословення. Суть цього звичаю полягала у тому, що раз на тиждень, у понеділок, молода дружина мала право піти з хати на цілий день, не питаючи ні в кого дозволу. Хатні клопоти в цей час лягали на плечі чоловіків, для яких понеділок був чи не найважчим днем. Звідси й усім відомий вислів "Понеділок – день важкий".

Необтяжені наглядом чоловіків і свекрух, жінки збиралися разом, розмовляли, співали і відпочивали від домашніх турбот.

Про високий соціальний статус жінки в українському суспільстві свідчить і те, що в Україні здавна існував чіткий розподіл праці за принципом: "Чоловік – господар у полі, а жінка – в домі". А оскільки рішення приймались не в полі, чоловікові доводилось радитись із дружиною, часто погоджуючись із її думкою. До речі, збираючись у воєнні походи, реєстрові козаки спокійно полишали господарство на дружин, які продовжували його ефективно вести. Більше того, повертаючись додому, мужні, суворі і безстрашні козаки умить перетворювались на сумирних і лагідних чоловіків, котрі побоювалися викликати гнів своїх владних дружин.

Неабиякий вплив на становлення і загартування характеру українського жіноцтва мала також радянська доба. Адже, працюючи у різних галузях народного господарства нарівні з чоловіками і до того ж поєднуючи цю працю з щоденним піклуванням про родину, в цілому українки стали самостійними набагато раніше за жінок багатьох західних країн, які перебували у статусі домогосподарок на утриманні своїх чоловіків ще дуже довго.

Отже, як бачимо, називати сучасних українських чоловіків класичними підкаблучниками, якими повністю керують дружини, трохи несправедливо, оскільки залишати останнє слово за жінкою у багатьох (але не в усіх) життєвих ситуаціях у нашому суспільстві давно стало нормою. Звичайно, серед нашого брата іноді зустрічаються слабохарактерні невдахи, які ховаються за жіночою спиною і готові на все, аби лише їх не чіпали, але це скоріше прикрі винятки, ніж закономірність.

Готовність прислухатися до думки своєї другої половини під час прийняття тих чи інших рішень і сліпе потурання примхам – зовсім різні речі. Зрештою чи можна назвати підкаблучником чоловіка, який прокидається раніше за дружину, щоб приготувати їй легкий сніданок, відводить і забирає з дитячого садка дітей, зі списком у руках купує у магазині продукти для святкового столу, час від часу миє посуд і допомагає прибирати в домі? Мабуть, що ні, бо саме так і повинен поводитися справжній чоловік.

Як не крути, а для гармонійних подружніх стосунків однієї любові і матеріального забезпечення родини замало. Потрібно ще й поважати, розуміти і допомагати своїй дружині. Більше того, якщо жінка розуміється на чомусь краще, то мудрий чоловік обов'язково до неї дослухається.

Віктор Миронець