12 років за партою

12 років за партою

Більше за тат і мам першокласників, напевно, хвилюються лише батьки майбутніх школярів. І це зрозуміло, адже їм потрібно вирішити багато важливих питань. Зокрема яку школу обрати та як підготувати дитину до вступної співбесіди – записати на спеціальні підготовчі курси чи сподіватися на власні сили. Наприкінці літа нових переживань додав міністр освіти та науки України Сергій Квіт, який в ефірі одного з центральних телеканалів підтвердив, що починаючи з наступного року українські учні вчитимуться додатковий рік.

Спроба запровадити у загальноосвітніх школах 12-річний термін навчання – не перша. Ще 2002 року планувалося у такий спосіб наблизити вітчизняну систему освіти до європейських та міжнародних стандартів. До речі, з країн пострадянського простору це також зробили Білорусь, Узбекистан та країни Балтії. У 2010 році до 11-річного навчання знову повернулися, однак, як згодом з’ясувалося, лише на 5 років.

Звісно, часта зміна освітніх програм неабияк заплутувала батьків, а головне – не сприяла розумінню того, навіщо їхнім дітям зайвий рік гризти граніт шкільної науки. Як наслідок, 70% українських тат і мам не підтримують це нововведення, тоді як автори реформи називають його закономірним та невідворотним.

Крім прагнення покращити якість вітчизняної освіти, однією з головних причин переходу на нову систему, за словами міністра освіти та науки, стало значне перевантаження навчальних програм, які будуть спрощені і стануть більш цікавими саме завдяки додатковому року. А щоб батьки не боялися змін, Сергій Квіт пообіцяв, що рубати з плеча ніхто не буде і реформа здійснюватиметься поступово.

Згідно з нововведеннями, структура загальноосвітніх закладів будуватиметься за такою схемою: п’ять років – початкова школа, чотири – базова і три – старша. До 9 класу не буде ні спеціалізації, ні профілізації, адже визначити у молодшому  й середньому шкільному віці здібності і таланти дитини непросто. Робити це доцільно буде лише після здобуття базової освіти, коли формування особистості підходить до завершального етапу.

Реформування середньої школи не може не торкнутися й вищих навчальних закладів. На практиці це означає скорочення терміну навчання в бакалавраті до 3 років, тож студенти ВНЗ закінчуватимуть їх у тому ж віці, як і їхні старші колеги, котрі навчалися до запровадження «12-річки». Щоправда, спочатку це стосуватиметься не всіх спеціальностей і станеться лише, коли перше покоління учнів пройде повний цикл навчання за новою системою.

Особливістю нововведень є також збільшення віку переходу дітей до старшої школи, а отже, має полегшитися адаптація до дорослого життя. До того ж, як наголошують експерти, 5-річні початкові школи можуть допомогти зберегти мережу сільських навчальних закладів, адже діти неодмінно повинні вчитися неподалік домівки.

Хочеться вірити, що запропоновані зміни допоможуть вивести вітчизняну освіту на новий рівень. Головне, щоб реформа не зупинилася на механічному додаванні до шкільного навчання одного року. Адже змін потребують усі базові принципи, підходи та ставлення суспільства до освіти. Зокрема потрібно реформувати систему підготовки та підвищення кваліфікації вчителів, порядок оплати їхньої праці, оновити матеріально-технічну базу шкіл і, що особливо важливо, докорінно змінити підходи до написання підручників та посібників. Словом, попереду ще багато важливої й кропіткої роботи.

Віктор Миронець.

Фото Тетяни Миронець.