Бути татом

Бути татом

Як гадаєте, чим відрізняються звичайні чоловіки від чоловіків-тат, батьки дівчаток від батьків хлопчиків, а несправжні татусі від справжніх? Насправді усе просто – ми, справжні татусі дівчаток, набагато крутіші за інших.

Адже лише люблячий тато дівчинки в жодному разі не проігнорує унікальну можливість з гордістю похизуватися зробленим і подарованим донькою браслетом (навіть якщо той рожевий і не зовсім, м’яко кажучи, пасує), вміє заплітати ляльки, знає тисячу і одну казку та імена усіх мультяшних принцес, принців і фей, набирається неймовірної наснаги, спілкуючись з донькою по дорозі до/з дитячого садка (школи, студії танців, художньої майстерні, спортивної секції чи просто магазину), готовий від щастя розцілувати увесь світ кожного разу, коли бачить найкрасивішу у всесвіті рідну дитячу посмішку і, звичайно, неймовірно боїться дорослішання своєї кровинки. А ще – у нас час від часу з’являються найкращі татуювання, зроблені юними майстринями, які використовують у своїй роботі унікальну техніку розпису: «гуаш-помада-чорнило» або «пластилін-коректор-клей».

Сумніваєтеся у моїх словах? Думаєте вони написані «на емоціях»? Частково це дійсно так – я люблю доньку (більше того, ще не придумали таких слів, щоб ними можна було хоча б частково описати мої почуття до неї), тому, можливо, трохи упереджений. Однак все одно, погодьтеся, не варто обманювати себе, бо не модні гаджети, одяг чи автомобілі роблять чоловіка справжнім, а насамперед – уміння бути батьком. І не так важливо чи у вас син, чи – донька, саме батьківство є завершальним етапом перетворення чоловіків на Чоловіків. Хоча татусі дівчаток усе ж крутіші!

Віктор Миронець.

Фото Ріни Ловко.