Рецепт щастя
Що робить нас
щасливими? Напевно, кожен має власну відповідь на це запитання, адже шлях до
щастя важко збагнути сповна. Як наслідок, хтось завжди чимось або кимось
незадоволений, ну а дехто, навіть незважаючи на труднощі та складні
випробування, продовжує радіти життю.
Невловиме
щастя й для невгамовних вчених, які намагаються всьому знайти логічне
пояснення. Зазвичай їхні спроби з’ясувати сутність цього явища породжують
більше нових запитань та протиріч, ніж відповідей. Щоправда, це нікого не
зупиняє, тож час від часу чуємо різні припущення, подекуди навіть неймовірні.
Як-от, наприклад, що саме гени відповідають за те, коли і кому бути щасливим,
бо нібито відчуття щастя успадковується на генетичному рівні. Декотрі вчені
мужі, навпаки, спростовують цю думку, підтверджуючи свої слова, здавалося б,
вагомими аргументами, які критикують уже інші їхні колеги. І так – постійно…
Однак вірити,
що ми ніколи не дізнаємося відповідь на своє запитання, погодьтеся, не
хочеться. Хтозна, може, просто не там шукаємо. Адже достатньо роззирнутися
навколо, щоб зрозуміти – по-справжньому почуватися щасливими зможемо лише коли
поруч будуть щасливі люди.
Звичайно,
складно бути сповна задоволеним життям, коли в країні неспокійні часи або,
наприклад, сусід отримує в п’ять разів більшу заробітну плату. Але й
зациклюватися на негативі не варто. Від цього нічого не зміниться, а здоров’я,
насамперед емоційне, може постраждати. Та головне – дарувати настрій іншим
насправді не так важко, як думаємо. Наприклад, нещодавно в цьому переконатися
сотні пасажирів столичного метрополітену.
…То був
звичайний ранок, який нічим не відрізнявся від інших. Нескінченний людський
потік повільно рухався через перехід зі станції «Палац спорту» на «Площу Льва
Толстого». Одні пасажири вдивлялися в екрани мобільних телефонів, інші читали
книги та газети, дехто з розплющеними очима додивлявся останній сон. Словом,
переважно усі йшли з похиленими головами. Аж раптом динаміки поширили звернення
чергової по станції: «Люди, посміхніться! Рано чи пізно все у нас буде добре!»
Вмить запанувала тиша, і в сотнях очей спалахнули вогники здивування, після
чого на обличчях повільно почали з’являтися щирі усмішки.
Здавалось би,
звичайні слова, однак скільком вони покращили настрій, зробили трохи
щасливішими! І якщо усе так просто, то мусимо докладати максимум зусиль для
підтримання позитивного настрою та оптимізму тих, хто поруч з нами. Насамперед
говорячи одне одному про хороше, добре і життєствердне. Може, в цьому й полягає
один із рецептів щастя?
Віктор Миронець.
Комментариев нет:
Отправить комментарий