Цінність кожної хвилини

Цінність кожної хвилини

Життя дається нам лише раз. І кожному – своє. Але хоч би як там було – це найцінніше, що у нас є. Коштовні камінці, благородні метали не коштують стільки, як воно. І байдуже – чи це життя багатого, чи бідного. Перед кожним з них тьмяніють усі скарби світу разом узяті. Та, чомусь, поринувши у буденні клопоти, іноді про це забуваємо і згадуємо, коли виправляти щось пізно. А жаль. Бо, як кажуть у народі: «Знав би, де впаду, – солому підстелив би».

Багатьох лякає швидкоплинність виділених Всевишнім людині років. Нерідко людське життя порівнюють навіть з іскрою, яка вилетіла з багаття, на мить спалахнула і одразу ж згасла. Якщо таке порівняння розглядати в масштабі Всесвіту, то воно цілком справедливе. Однак на додачу до негараздів, які чекають на нас мало не на кожному кроці, та трагічних поєднань різних життєвих обставин чи природних явищ, ми й самі добре вміємо вкорочувати собі віку. І часто цілком усвідомлено.

Приміром, усі знають про шкоду куріння, але тисячі людей не можуть, а точніше – не хочуть відмовитися від цієї згубної звички і свідомо йдуть на великий ризик. Подібне можна сказати і про надмірне вживання алкоголю. Спочатку ніщо не віщує біди – отрута повільно накопичується в організмі і навіть дає псевдозадоволення. А потім зненацька починаються проблеми зі здоров’ям, непорозуміння з оточенням, байдужість, замкненість у собі. Тож чи варте алкогольне помутніння розуму та отримане задоволення того, щоб убивати себе? Погодьтеся, відповідь на це запитання очевидна.

Чимало клопотів нам додають негативні думки, особливо заздрощі. Вони, як правило, призводять до марних і непотрібних переживань, які кожен «лікує» по-своєму – заспокійливими засобами, надмірним вживанням їжі, алкоголем, тютюном…

Але ж життя надто прекрасне і швидкоплинне, щоб марнувати його на заздрощі, осуд інших та шкідливі звички. Звичайно, не у всіх воно безхмарне та просте, однак і в наш складний час дарує немало позитивних, радісних моментів. Згадаймо хоча б, скільки приємних відчуттів викликає народження дитини, іскра кохання у серці, вірна дружба та заняття улюбленою справою. Про красу навколишнього світу годі й говорити, адже золото осені, зимова білосніжність, квітуча чарівність весни і запашна зелень літа залишають байдужими хіба що найчерствіших людей.

Свого часу неперевершений Олександр Довженко говорив: «Життя таке коротке. Поспішайте творити добро». До цих мудрих слів залишається тільки додати – будьмо також оптимістами і цінуймо кожну прожиту хвилину.

Віктор Миронець.