Чарівні палички

Чарівні палички

Японці переконані в абсолютній перевазі паличок над іншими столовими приборами, адже з їхньою допомогою можна робити те, що майже неможливо ножем та виделкою. Наприклад, їсти суші.

Можливо, для вас це буде відкриттям, але паличками для їжі користується приблизно третина населення земної кулі. Без них не обходиться жодна трапеза в Китаї, Японії, В’єтнамі, Північній та Південній Кореї, Таїланді, Монголії й в інших країнах Південно-Східної Азії. Існує думка, що причиною появи паличок став дефіцит їжі. Прихильники цієї теорії резонно зауважують, що процес вживання їжі паличками більш розмірений і вона потрапляє в шлунок повільніше, а ситість настає швидше. Все вірно, крім одного. Не хочеться вірити, що палички з’явилися завдяки такій тривіальній причині. Тим паче, що для азіатів вони не просто столовий прибор, як, наприклад, для нас виделка. Палички для них – священний символ. А для нас – хороший привід відкласти традиційні столові прибори і зануритися у запаморочливу атмосферу Сходу.

Історія походження паличок – предмет палких наукових дискусій. Вчені вважають, що у Китаї вони з’явилися в епоху династії Шань-Інь (приблизно 1764-1027 рр. до н.е. – авт.). У свою чергу, простий люд з покоління в покоління переказує дивовижні легенди, одна з яких, хоч і прозаїчна, однак досить практична: палички придумав легендарний предок китайців Юй, коли хотів дістати гаряче м'ясо з казана. Та найнеймовірніша легенда стверджує, що палички придумав Конфуцій. Нібито якось голодний філософ бродив у саду, шукаючи щось їстівне, аби втамувати голод. У цей час в ставку плавали дикі чаплі, і Конфуцій почав спостерігати за тим, як вони своїми довгими дзьобами вправно вихоплювали з води жаб. Тут його й навідала геніальна думка – зробити нові столові прибори. Однак вчинив він досить дивно – піймав чаплю, відірвав у неї ноги і виготовив з них перші у світі китайські палички. Нам, європейцям, зрозуміти його вчинок дуже важно. Хоча, що тут дивного? Схід – справа тонка.

Палички вважаються важливим духовним символом також і в Японії. Самі японці до цього часу ніяк не можуть остаточно вирішити, у кого ж вони насправді запозичили палички: у китайців чи корейців. Зрештою, для них це зараз не так уже й важливо, головне, що вони є. Палички стали невід’ємною частиною японської культури та історії, а їх використання передбачає дотримання багатьох умовностей і виконання відповідних ритуалів. В Японії палички так само важливі, як ікебана або чайна церемонія. Більше того, деякі японські оракули запевняють, що можуть передбачити долю людини по тому як вона їсть паличками. Словом, палички для японця – як люлька, кінь та дружина для козака, – іншому не дають, і просити непристойно.

Кожен, хто хоча б раз пробував їсти паличками, напевно, погодиться, що вони перетворюють будь-яку трапезу у своєрідний ритуал, сприяючи також розміреній і неквапливій розмові. Навчитися користуватися паличками нелегко, але тим, хто опанував це мистецтво, вони здатні подарувати задоволення, невідоме людям, які користуються звичними столовими приборами.

На щастя, щоб відчути дух Сходу й хоча б трохи відпочити від щоденної суєти, сьогодні не обов’язково їхати за тридев’ять земель. Достатньо відвідати хороший східний ресторан.

Віктор Миронець.

Священний символ Японії «Хасі»

На Сході, особливо в Японії, палички для їжі не лише щоденна особиста річ, а й священний символ. Там не прийнято давати комусь користуватися своїми паличками, оскільки за однією з легенд, вони приносять своєму власнику удачу та довге життя. Саме тому, не дивно, що палички вважаються хорошим подарунком. Наприклад, їх вручають молодятам, маючи на увазі бути такими ж нерозлучними, як пара паличок. В Японії навіть існує особлива церемонія «Перші палички», коли через сто днів після народження дорослі дають немовляті попробувати рис з допомогою паличок.

Як правило, традиційний подарунковий набір складається з паличок (Hashi), підставки для них (Hashioke) та соусниці (Hazarana). Досить часто палички – справжній витвір мистецтва. Їх – фарбують, лакують, прикрашають орнаментами, інкрустують дорогоцінними металами або перламутром. Однак найдорожчі палички виготовляються із слонової кістки та рогу оленя. Вони стають предметом колекціонування, а також, будучи родинною реліквією, можуть поколіннями передаватися у спадщину так само, як, наприклад, у європейців успадковуються дорогі столові сервізи.