Без посередників

Без посередників

Як свідчить статистика, більшість тат і мам бувають у школі лише кілька разів на рік, а дехто й взагалі туди не ходить. Найчастіше приводом для зустрічі з учителями, звичайно, стають батьківські збори, зрідка – власне бажання дізнатися про справи свого школяра. Але буває й так, що навіть регулярно зустрічаючись, батьки і педагоги не можуть знайти спільної мови. Головним чином через невміння спілкуватися та небажання почути одне одного.

На жаль, батьки і вчителі не завжди враховують, що їхнє спілкування, як правило, відбувається через посередника-дитину. А якщо є посередник, то існує велика ймовірність отримувати недостовірну інформацію. Саме тому, перш ніж докоряти вчителю, потрібно вислухати його думку. Приймаючи рішення, не забувайте й про те, що діти, хоч якими б вони були, завжди повинні відчувати нашу підтримку. Це, звичайно, не означає потурання у всьому, однак покарання має бути справедливим, а головне – заслуженим.

Так само й учителям краще розмовляти з батьками без посередників, якщо не під час особистої зустрічі, то принаймні по телефону повідомляти їм проблему, пов’язану з дитиною. Адже в багатьох випадках, щоб її вирішити чи владнати конфлікт, батькам та вчителю достатньо, уникаючи взаємних претензій, щиро і доброзичливо поговорити. Ось чому потрібно частіше навідуватися до школи.

До речі, не треба боятися батьківських зборів, навіть якщо є ймовірність почути на них неприємні для себе речі. Вони – хороша нагода, як кажуть, із перших вуст дізнатися про успіхи чи невдачі свого школяра і, використовуючи можливість, «по гарячих слідах» знайти вихід зі складної ситуації.

Важливо також пам’ятати, що від нашого ставлення до школи залежить ставлення до неї дітей. Тож учіться правильно реагувати на сказану ними негативну чи позитивну інформацію про навчальний заклад. Насамперед ніколи не обговорюйте педагога, особливо принижуючи його, з дітьми чи за їх присутності. Якщо до вчителя виникли якісь претензії, то краще поговоріть з ним або за потреби з керівництвом школи. Але й учитель не повинен забувати, що батьки і родина для дитини – найважливіше. Тож не можна ображати рідних та близьких учня, вказувати на їхні недоліки, бо корисна лише справедлива, конструктивна і необразлива критика.

Батьки і педагоги – дві могутні сили у становленні особистості кожної дитини. В обох є свої переваги, специфіка і методи виховання. Однак максимально ефективним навчання буде лише за умови об’єднання зусиль у цій нелегкій справі, що неможливо без частого спілкування.

Віктор Миронець.

Фото: luigisettembrini.gov.it