Корисна допомога

Корисна допомога

Дитинство, без сумніву, – найважливіший період у житті кожного. Адже саме у цей час ми формуємося як фізично, так і психологічно, набуваємо необхідних знань, умінь та навичок. А щоб процес становлення особистості відбувався максимально ефективно, дитина неодмінно має відчувати любов і турботу. На жаль, не всім пощастило рости в умовах родинного затишку.

Згідно з офіційною статистикою в Україні понад 70 тисяч дітей-сиріт. Та найприкріше, що з них лише 23% – справжні сироти, решта мають батьків, які їх покинули або позбавлені батьківських прав. Чимало сиріт перебувають під опікою родичів, тому усиновлення потребують 18 тисяч дітей.

Сьогодні тема усиновлення публічна і дуже болюча. Публічна, бо це фактично пріоритетна форма влаштування сиріт, а болюча, оскільки процес відбувається повільно. Щоб привернути до неї увагу суспільства, з 1999 року 30 вересня, коли вшановуємо святих Віру, Надію, Любов та їхню матір Софію, відзначаємо і День усиновлення в Україні. Крім того, численні українські та міжнародні фонди, благодійні громадські й волонтерські організації постійно ведуть відповідну просвітницьку роботу.

Багато українців уже стали новими батьками дітей-сиріт, а ті, хто з різних причин не можуть цього зробити, активно допомагають вихованцям дитячих будинків та інтернатів. До речі, така допомога може бути як корисною, так і шкідливою. Тож часто, самі того не усвідомлюючи, робимо дітям «ведмежу послугу». На перший погляд це дивно, але, за словами психологів, до шкідливої допомоги належать у першу чергу часті подарунки, оплата розваг та екскурсій, бо діти починають вважати, що від світу можна отримувати блага, не докладаючи зусиль – лише тому, що ти сирота. З часом формується відповідна життєва стратегія, коли невиконана робота, надмірні запити, запізнення, лінь чи безвідповідальність виправдовують показовою демонстрацією сирітства. Звісно, рано чи пізно настає болісне усвідомлення, що світ нікому нічого не винен. Тоді стара модель поведінки руйнується, а інших, щоб її замінити, на жаль, немає.

Звичайно, дарувати подарунки дітям-сиротам потрібно, але звертаючи увагу на обставини, за яких дитина їх отримує. Зрештою, допомога не завжди і не обов’язково має бути матеріальною. Найбільше вихованцям дитячих будинків бракує уваги і турботи. Саме тому вони потребують не спонсорів, а наставників, які б стали позитивним прикладом, навчали, підказували, підтримували, час від часу забирали на вихідні.

На щастя, дедалі більше людей виявляють бажання допомагати дітям-сиротам і позбавленим батьківського піклування. Це дуже хороший і світлий момент. Головне – не забувати, що тут, як і в медицині, діє правило «не зашкодь».

Віктор Миронець.

Фото Валерія Соловйова.