пятница, 15 января 2016 г.

Зв’язок поколінь

Зв’язок поколінь

З-поміж великої кількості хороших звичаїв в українців існує не лише красивий, а й також корисний – передавати від покоління до покоління родинні реліквії, які, будучи містком між старшими і молодшими поколіннями, ще більше об’єднують рідних людей.
У кожної родини свої реліквії. Це можуть бути вишитий бабусин рушник, скатертина, хустка, ікона, вицвіла від часу фотографія, поштова листівка, листи, книга і навіть реманент. До речі, коштовності у цій ролі виступають не так часто, як може здатися на перший погляд, адже справа тут не в грошах. Щоб річ стала родинною реліквією, достатньо оголосити про це іншим членам родини і ставлення до неї буде відповідним.
Мати бодай одну, а краще – кілька сімейних реліквій, важливо ще й тому, що вони належать до важливих атрибутів пам’яті, які не дають забути минуле роду. У свою чергу, маленька історія кожної української родини – невід’ємна складова великої історії держави. Недаремно ж наші діди-прадіди надавали великого значення старожитностям, до яких ставилися з повагою і трепетом. Більше того, звичаї предків вимагали знати своє походження хоча б до сьомого коліна. Це був важливий тест на зрілість.
Протягом десятиліть у нас намагалися вкрасти минуле – під заборону попало багато звичаїв та обрядів, а справжню історію України не раз намагалися переписати. На щастя, жодні суспільні потрясіння, життєві буревії та переміни не змогли перешкодити їм дійти до нас. Тож, зустрічаючи свята, особливо зимові, як і наші предки, ми не відмовляємося від елементів містицизму, надаємо ритуалам та традиціям виняткової святості. І родинні реліквії неабияк сприяють зміцненню родової пам’яті, відіграючи у цьому контексті особливе значення.
Народна мудрість говорить: «Пізнай свій рід – побачиш шлях у житті». Сьогодні до цих слів знову стало прислухатися все більше людей. Вони намагаються оберігати і передавати від покоління власні реліквії. Зокрема ікони, якими батьки благословляли до шлюбу, вишиті рушники – обереги родинного затишку, весільний одяг, волосся із перших пострижи немовлят тощо. Такий поворот подій радує, бо минуле, сучасність та майбутнє не можуть існувати окремо. І про це не варто забувати.
Віктор Миронець.
Фото Оксани Хронюк.

Комментариев нет:

Отправить комментарий