Стела Захарова, двоколісний велосипед та грибний жульєн
Як гадаєте, чому
понеділок не тільки вважається, а й справді за відчуттями є важким днем? Напевно,
кожен з нас має свою відповідь на це запитання. Моя версія, наприклад, полягає
в тому, що ми просто не вміємо під час вихідних відпочивати.
Темп життя
сьогодні набагато швидший, ніж, скажімо, ще якихось 10-20 років тому.
Виявляється, у ХХІ столітті потрібно за годину встигати робити те, що у ХХ-му
робили за день. У свою чергу, за добу маємо зробити те, що раніше робили
тиждень, а за сім днів нині модно виконувати місячну норму. Звичайно, такий
щоденний марафон має негативні наслідки – ми страшенно втомлюємося і
виснажуємося. Тож у суботу та неділю воліємо добре відпочити.
На жаль, багато
хто робить велику помилку, вважаючи, що найкращий відпочинок це - нічогонероблення. Насправді ж наслідок пасивного проведення часу на дивані
перед телевізором може бути лише одним – втома стає ще більшою. Однак є хороша
альтернатива – активне дозвілля. Варіантів його проведення існує безліч. Ми з донькою, наприклад, майже весь суботній день провели у Палаці спорту, де
відбувався ХІV Міжнародний турнір із спортивної гімнастики «Ukraine Nation Cup 2016», який організовує олімпійська чемпіонка
Стела Захарова.
Що тут можна
сказати? Позитивні емоції, особливо у доньки, б’ють через край. Дивитися на
змагання, як то кажуть, «вживу», набагато приємніше і видовищніше. Та
найголовніше, коли перебуваєш у гущі подій, то, хоч і вболіваєш за наших
спортсменів, однак хвилюєшся за всіх учасників турніру однаково, бо розумієш
наскільки ці люди цілеспрямовані та сильні духом. А ще, звісно, вони доклали
неймовірних фізичних і моральних зусиль, аби досягнути високих спортивних
результатів й отримати право брати участь у змаганнях міжнародного рівня.
З турніру повернулися
пізно. Втомлені, але задоволені та щасливі заснули майже одразу,
поклавши голови на свої подушки. Із вуст засинаючої доньки почув найкращі у світі слова:
«Татусику, я тебе люблю!» Відповів їй тим самим.
Неділя у нас пройшла
під знаком їзди на велосипеді. Моя юна велосипедистка якось несподівано швидко навчилася їздити
без підтримки і дуже довго намотувала кола на шкільному стадіоні. Коли вона втомилася,
ми пішли додому і разом приготували смачний грибний жульєн. Повечеряли, склали
портфель і полягали спати, щоб у понеділок бадьорими, повними сил та енергії
поспішити кожен на свою роботу: донька – в школу, а я – в редакцію.
Віктор Миронець.
