Випав зуб – пора до школи?

Випав зуб – пора до школи?

Уже за кілька днів розпочнеться запис першокласників до шкіл. Однак перш за все педагоги радять з’ясувати, чи готова ваша дитина попрощатися з дошкільним навчальним закладом і переступити шкільний поріг.

Згідно з Законом України «Про освіту» стати учнями можуть діти, які на момент початку нового навчального року досягли 6-річного віку. Та вік – не єдина ознака готовності дитини вчитися. Є багато інших важливих критеріїв її визначення. Наприклад, у середовищі українських батьків поширена думка, що дитину можна віддавати до першого класу, коли у неї почнуть випадати молочні зуби. Мовляв, це свідчить про готовність організму до збільшення фізичних та розумових навантажень. І хоч обґрунтованих наукою підтверджень поки що немає, за словами багатьох тат і мам, чиї діти вже стали школярами, це судження справедливе. Чи орієнтуватися на нього – справа кожного. Але, погодьтеся, висновки краще робити, зважаючи хоча б на кілька ознак.

Зокрема, згідно з чинними програмами навчання та виховання дітей у дошкільних навчальних закладах готові стати школярами діти повинні розуміти поняття «сім’я та стосунки в ній», «права та обов’язки в родині», «сімейні традиції», знати імена та по батькові членів родини, свою домашню адресу, де і ким працюють батьки. Крім того, мають чітко засвоїти правила поведінки з однолітками, молодшими дітьми та дорослими, безпечної поведінки на вулиці і вдома, знати назву рідного міста чи села, країни, столиці, державні символи, розрізняти людей за статтю та віком, усвідомлювати їх соціальні ролі, мати етичні уявлення про добро, правду, справедливість, чесність.

Не менш важливим критерієм, за словами фахівців, є також розвиток рухів рук та очей. Іншими словами, рука має бути готовою до письма, отже, дитина повинна вміти правильно сидіти за партою, тримати ручку, орієнтуватися у зошиті, знаходити в ньому потрібну сторінку, верхню і нижню лінійки. Готовність до школи не в останню чергу залежить від розвитку вольових якостей дитини. Саме тому важливо привчати майбутніх учнів до систематичного виконання постійних обов’язків, навіть якщо вони їй нецікаві, наприклад, прибирати іграшки, поливати квіти або допомагати дорослим у домашніх справах.

До речі, помічено, що у початковій школі, особливо в першому класі, важче вчитися не тим дітям, які не володіють достатнім обсягом знань, а насамперед тим, хто не вміє думати. А раз так, то запитання: «Бути чи не бути дитині першокласником?» нам, батькам, напевно, потрібно ставити перед собою задовго до того, як настане час сину або доньці одягати шкільну форму.

Віктор Миронець.

Фото Михайла Мазура.